Ольга Айвазовська пояснила, чому між закінченням війни та виборами має минути щонайменше пів року та як їх готують
В Україні спеціальний законопроєкт, який має врегулювати порядок проведення перших повоєнних виборів, наразі готовий приблизно на 65%. Основну частину напрацювань було виконано до травня, однак подальший процес призупинився через залежність від зовнішньополітичного та мирного треку.
Про це РБК-Україна розповіла голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська в інтерв'ю для проєкту "Не перебивайте!" з Володимиром Куренним.
7 блоків повоєнного виборчого законодавства
За словами експертки, підготовку законодавчої бази розпочали на виконання рекомендацій Європейської комісії щодо євроінтеграції України. Розпорядженням голови Верховної Ради Руслана Стефанчука було створено спеціальну робочу групу.
Загалом до її складу увійшло близько 120 учасників, хоча основне дискусійне та аналітичне навантаження взяла на себе група з приблизно 15 фахівців, поки решта залишалася у форматі "відеоконференції з вимкненими камерами".
Напрацювання розділили між 7 профільними підгрупами:
-
Оцінка безпекових ризиків: формування чітких критеріїв та індикаторів для прозорого ухвалення рішень про неможливість проведення виборів на окремих територіях.
-
Голосування за кордоном: для мільйонів українців за кордоном пропонують розтягнути процедуру голосування на кілька днів і відкривати дільниці поза межами дипломатичних установ.
-
Права військовослужбовців: створення гарантій для військових-кандидатів на отримання офіційної відпустки для подачі документів та участі у виборчій кампанії.
-
Прозорість кандидатів: обговорення норми про обов'язкове зазначення в бюлетені інформації про те, чи перебував кандидат в окупації та чи співпрацював з окупаційною владою (щоб виборець ухвалював усвідомлене рішення).
-
Інформаційна та фінансова безпека: протидія дезінформації, російському втручанню та нелегальним грошовим потокам у виборчих кампаніях.
Чому підготовка зупинилася на позначці 65%?
Як зауважила Айвазовська, робоча група призупинила активну фазу своєї діяльності на початку травня, і відтоді відсоток готовності законопроєкту не змінювався.
Це пояснюється тим, що тему виборів тимчасово зняли з міжнародного порядку денного після паузи в мирних перемовинах. Голова ОПОРИ наголосила, що Україна має самостійно готувати власне законодавство, не чекаючи зовнішніх сигналів чи дій противника.
Масштабний виклик із реєстрами та терміни проведення
Окрім створення закону, держава постане перед логістичним викликом: за даними соціологічних досліджень, близько 50% українців (орієнтовно 15 мільйонів виборців) зараз живуть не за адресою офіційної реєстрації. Якщо вони масово почнуть змінювати виборчу адресу в останній момент, Державний реєстр виборців ризикує зазнати критичного перевантаження.
Щодо самих термінів проведення голосування після завершення війни, мінімально необхідний часовий проміжок становить 6 місяців.
"Між припиненням правового режиму воєнного стану та початком виборчого процесу має пройти щонайменше 6 місяців. Цей часовий рамка закріплена в меморандумі, який підписали керівники всіх парламентських фракцій та груп. Пів року – це необхідний мінімум для підготовки інфраструктури, щоб ми не намагалися бігти за потягом, який палає", – підсумувала Айвазовська.
Вибори в Україні
Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський заявив, що Україна може організувати вибори за умови припинення вогню на кілька місяців. За його словами, цей період можна використати не лише для підготовки голосування, а й для подальшої роботи над завершенням війни.
При цьому президент вважає проведення виборів під час активних бойових дій неможливим. На організацію голосування впливають як законодавчі обмеження, так і питання безпеки виборців, роботи дільниць та самого виборчого процесу.
Окремо Зеленський звернув увагу на українців, які зараз перебувають за межами країни. За його оцінкою, йдеться приблизно про 9 млн осіб.
Президент наголосив, що до повномасштабного вторгнення за кордоном під час виборів голосували близько 500 тисяч українців. Тому організація голосування для цьогорічної кількості громадян за кордоном стане окремим викликом.
