Земля здається ідеальною кулею лише на перший погляд. Через обертання навколо власної осі наша планета трохи випукла біля екватора і сплюснута біля полюсів. Але тепер вчені помітили, що ця форма повільно змінюється — причому досить парадоксальним чином.
Дослідження геолога Крістофера Коцакиса з Університету Аристотеля в Салоніках показало: тверда поверхня Землі поступово стає менш сплюснутою. При цьому її гравітаційна форма, навпаки, демонструє протилежну тенденцію.
Особливо цікаві зміни відбуваються біля полюсів. У період з 1997 по 2000 рік земна кора там піднімалася приблизно на 0,5 мм на рік. До 2015-го швидкість зросла приблизно до 1 мм на рік.
Однією з причин може бути танення льоду в Гренландії та Антарктиді. Коли величезна маса льоду зникає, земна кора під нею починає поступово підніматися. Водночас тала вода переміщується в океани й додає ваги поверхні в інших частинах планети, особливо ближче до нижчих широт.
У результаті виникає дивний ефект: полюси твердої Землі піднімаються, а в районі екватора поверхня трохи опускається. Планета ніби повільно «розпрямляється».
Але є друга сторона. Гравітаційна форма Землі залежить не лише від самої кори, а й від того, де розташована маса. Коли лід біля полюсів перетворюється на воду й розподіляється океанами, змінюється і гравітаційне поле планети.
Тому суперечності насправді немає: тверда Земля стає трохи круглішою, тоді як розподіл маси змушує її гравітаційну форму виглядати більш сплюснутою.
Зміни крихітні й непомітні для людини, але вони показують важливу річ: наша планета зовсім не є нерухомою кулею. Вона постійно перебудовується під дією льоду, води, гравітації та руху земної кори. Результати дослідження були опубліковані в журналі Journal of Geophysical Research: Solid Earth.
