Колишній воєнний кореспондент британської газети The Guardian Кріс Стівен у публікації Центру аналізу європейської політики стверджує, що війна дедалі помітніше виходить за межі Чорного моря й переноситься до Середземномор’я та Північної Африки. Україна, за повідомленнями медіа, розширює можливості для ударів по російському "тіньовому флоту", тоді як росія нарощує військову інфраструктуру в Лівії та використовує її як опорний пункт для присутності в Африці. Окремий ризик – можливі удари українських дронів по російських військових транспортних суднах, що прямують до Лівії. Географія Середземного моря, вважає він, робить ці маршрути особливо вразливими для безпілотних атак.
Середземне море швидко перетворюється на ще один фронт війни росії проти України: за повідомленнями, Київ завдає ударів по російських суднах, а москва прискорено нарощує озброєння у Північній Африці.
За останні 12 місяців у Середземному морі дрони уразили й вивели з ладу три російські судна. У травні Київ також перепросив Грецію після того, як один із його морських дронів, очевидно, не влучив у ціль і його знайшли на острові Лефкада.
Для обох сторін Середземномор’я набуло ключового стратегічного значення, хоча й з різних причин.
Українські атаки в Середземному морі, про які повідомляють медіа, схоже, є частиною кампанії Києва проти російського "тіньового флоту" танкерів і торговельних суден, які порушують міжнародні санкції. Кілька таких суден також були уражені в Чорному морі.
У грудні повітряні дрони вразили порожній нафтовий танкер, пов’язаний із росією, який ішов між Критом і Мальтою. Судно, яке на той час мало назву Qendil, залишилося без екіпажу і кілька тижнів дрейфувало, перш ніж сісти на мілину в Туреччині. Джерела в Службі безпеки України (СБУ) повідомили медіа, що атаку здійснила саме СБУ, назвавши її актом економічної війни.
У березні морський дрон вибухнув, ударившись об борт Arctic Metagaz – танкера, який перевозив скраплений природний газ до Єгипту. Третій удар, здійснений повітряними дронами у вересні, вивів з ладу російський автовоз Lady Mariia.
Наразі ця дронова операція залишається в тіні. Українська влада публічно не визнавала ані атак на російські судна, ані присутності своїх підрозділів у регіоні – за винятком випадку з дроном, який винесло на берег Лефкади.
Водночас американське агентство Associated Press і Radio France Internationale, посилаючись на анонімні джерела, повідомляли, що Україна має підрозділ безпілотних систем чисельністю близько 200 військових, який діє в лівійській столиці Триполі та містах Завія й Місрата на заході країни.
Показово, що дрон на Лефкаді знайшли з двигуном, який усе ще працював, майже за 966 км від узбережжя Лівії. Це дає підстави припускати, що Київ може полювати на російські цілі на значних просторах Середземного моря.
Що ж до росії, то її присутність у Лівії триває вже десять років. Вона почалася, коли москва стала союзником східного уряду цієї північноафриканської країни, який тоді воював із урядом-суперником на заході, а також підтримала невдалий наступ сил східнолівійського генерала Халіфи Хафтара на Триполі.
Після провалу наступу Хафтара обидві сторони у 2020 році погодилися на припинення вогню за посередництва ООН, і москва переорієнтувалася на використання Лівії як бази для перекидання сил до низки держав Центральної Африки. Російські сили розміщені в Буркіна-Фасо, Центральноафриканській Республіці, Екваторіальній Гвінеї, Малі та Нігері, де підтримують уряди в боротьбі з різними повстанськими угрупованнями в обмін на вигідні контракти у видобувній галузі. За повідомленнями, Україна також має підрозділ у Малі.
Сама Лівія є для москви цінним стратегічним активом. Як найбільший виробник нафти в Африці (після Нігерії – iPress), вона активно торгує з росією, зокрема купує нафтопродукти.
Дослідницька організація Tearline, що фінансується Пентагоном, повідомила в червні, що росія проводить масштабну модернізацію шести лівійських авіабаз. У звіті були оприлюднені фотографії російських винищувачів МіГ на деяких із цих баз, а чисельність російського персоналу в країні оцінили у 2 000 осіб.
Влітку різко зросли обсяги російських військових перевезень. Під час останнього такого перевезення у вересні два російські торговельні судна та військове транспортне судно прибули до Тобрука й вивантажили бронетехніку та вантажівки.
Нарощування російської військової присутності відбувається на тлі погіршення політичної ситуації в Лівії. Переговори під егідою ООН, спрямовані на возз’єднання західної та східної частин країни, зірвалися, а прохафтарівські збройні формування атакували нафтові резервуари в Завії – там розташований один з найбільших НПЗ Лівії, лише за 30 миль (48 км) на захід від столиці. Якщо громадянська війна відновиться, росія вже має там військовий потенціал, щоб стати одним із головних гравців.
Українські дронові підрозділи та російські сили, що нарощують присутність у Лівії, поки що не зіткнулися безпосередньо, але це може змінитися, якщо Україна вирішить бити по російських військових транспортних суднах.
Ці перевезення дуже вразливі для ударів дронів через географію Середземного моря. російським військовим суднам заборонено проходити як через Дарданелли, так і через Суецький канал (правила Адміністрації Суецького каналу не встановлюють загальної заборони для російських військових кораблів. Вони передбачають спеціальне повідомлення єгипетських органів про прохід військових кораблів – iPress), тому вони змушені користуватися Гібралтарською протокою. Щоб дістатися Тобрука, їм потім доводиться йти вздовж узбережжя Західної Лівії – у межах досяжності українських дронів.
Поки що Україна утримується від ударів по російських військових транспортних суднах. Якщо це зміниться, росія, ймовірно, спрямує свої сили в Лівії проти підрозділів, які завдаватимуть таких ударів.
Джерело: CEPA