Економіка Росії вперше за багато років вдарила по повсякденному житті звичайних росіян – і це підриває опору, на якій тримається влада Володимира Путіна. Головна проблема – паливо: українські удари по нафтопереробних заводах спричинили дефіцит бензину та черги на заправках по всій країні.
Як передає "Хвиля", про це у колонці для The Times пише оглядач Едвард Лукас.
За його словами, українські безпілотники й ракети били не лише по нафтобазах і трубопроводах, а й по каталітичних крекінгах – серці сучасних НПЗ. Замінити таке обладнання складно: єдиним постачальником залишився Китай, а на встановлення може піти до 18 місяців. Удари скоротили виробництво бензину на чверть, ціни зросли щонайменше на десяту частину.
Тему більше не замовчують. Прем'єр-міністр Михайло Мішустін наказав державній статистиці призупинити щотижневий бюлетень про ціни на пальне. Росія планує імпортувати паливо з Казахстану, Білорусі та інших країн – але, прогнозує Лукас, Україна битиме й по цих поставках. Сам Путін цими вихідними визнав дефіцит, а соцмережі заповнили відео росіян, які годинами стоять у чергах на АЗС.
Найсильніше це вдарило по Криму. Лукас називає головний геополітичний трофей Путіна "заручником": Україна безкарно б'є по інфраструктурі півострова, а перекидання туди дефіцитної ППО послаблює армію на інших напрямках. Ознаки напруги показує й Калінінград. За новим опитуванням, три п'ятих росіян вважають, що економічна ситуація в їхньому регіоні погіршується – такого песимізму не було 20 років.
Після вторгнення 2022 року Росія спростувала прогнози скептиків: Кремль стримував інфляцію жорсткою монетарною політикою й накачував економіку військовими витратами. Тепер, пише Лукас, влада "упускає м'яч за м'ячем". Дефіцит бюджету вдвічі перевищує річний план, а "фонд на чорний день" схуд більш ніж на дві третини. Корпоративний сектор потопає в боргах, доходи від нафти й газу впали, а залежність від Китаю лише поглиблюється.
Новий звіт "Ендшпіль" від Кільського інституту світової економіки робить висновок: Росія зіткнулася зі "структурним виснаженням". Це ще не програш – Путін може підняти податки, більше позичати й проїдати заощадження, але кожен такий крок робить систему крихкішою.
Автори звіту пропонують так званий тариф на підтримку України – новий збір на рештки європейської торгівлі з Росією. Разом із тиском на "тіньовий флот" і вторинними санкціями проти китайських постачальників це, на їхню думку, ще більше вріже доходи Москви. Мета – "перетворити зростаючу економічну вразливість Росії на тривалий стратегічний важіль", каже провідний автор Моріц Шуларік.