Колишній керівник інвестиційного банку Goldman Sachs Ллойд Бланкфейн в інтерв'ю Девіду Фруму описав, як виглядатиме дефолт США, і чому ринки поки що не звертають уваги на сигнали тривоги. Розмова відбулася в офісі The Atlantic у Нью-Йорку напередодні виходу мемуарів Бланкфейна "Streetwise: Getting to and Through Goldman Sachs".
Як передає "Хвиля", інтерв'ю опубліковано на YouTube-каналі The Atlantic у рамках програми The David Frum Show.
Фрум відкрив випуск нагадуванням про скандал з нібито патріотичними телефонами Trump. За його словами, близько 590 тисяч прихильників Дональда Трампа сплатили по 100 доларів за телефон у золотистому корпусі з американським прапором на тильному боці. Обіцяну поставку перенесли з кінця 2025 року на 2026-й, обіцянку "Made in USA" з реклами тихо прибрали, а 100-доларовий депозит у квітні 2026 року компанія переписала як "умовну можливість" – тобто не зобов'язальний контракт. Зібрана сума склала близько 59 мільйонів доларів. Фрум використав цей сюжет як ілюстрацію того, чому довіра американців до власного бізнесу зараз під ударом.
Сам Бланкфейн оцінив стан американської економіки стримано позитивно. Зростання, на його погляд, прийнятне, інфляція "точно не зірвалась з рейок", а додаткові стимули йдуть як від великого бюджетного законопроєкту республіканців, так і від інвестицій великих технологічних гравців у дослідження – за його оцінкою, разом близько трьох чвертей трильйона доларів. Водночас він описав економіку як K-подібну: ті, в кого є активи, багатшають, а ті, в кого активів немає, лишаються наодинці з накопиченою інфляцією попередніх років.
Бланкфейн пояснив, чому ринки практично не відреагували на удари по Ірану і перебої з постачанням нафти. На його думку, трейдери виходять з того, що нинішня ситуація настільки погана, що вона "просто не зможе довго протриматися" – або через капітуляцію Тегерана, або через те, що хтось "блимне" з американського боку.
Головною темою розмови став державний борг. Фрум нагадав, що США витрачають приблизно 7 трильйонів доларів на рік при доходах близько 5 трильйонів, тобто дефіцит майже 2 трильйони – і це в часи відносного миру і прийнятної економіки. Бланкфейн з оцінкою погодився: "Це дуже непокоїть". Він процитував відомий вислів про банкрутство – "спочатку повільно, а потім одразу" – і заявив, що Сполучені Штати поводяться "безвідповідальніше, ніж у найгірший дощовий день, який у нас був".
Технічного дефолту у класичному сенсі, на думку Бланкфейна, у США статися не може – країна друкує долари, у яких бере у борг. Питання в тому, скільки ці долари коштуватимуть. "США оголошують дефолт, інфлюючи валюту, повертаючи долари, які не мають тієї купівельної спроможності, з якою їх позичали", – пояснив він. Саме тому, наголосив Бланкфейн, незалежність Федеральної резервної системи критично важлива – кредитори США розраховують на ФРС у питанні збереження вартості долара.
Що може запустити кризу довіри? За словами Бланкфейна, серія невдалих аукціонів казначейських облігацій, коли покупці почнуть вимагати значно вищу дохідність, щоб компенсувати ризик повернення знеціненими доларами. Він додав, що подібні моменти ніколи не оголошують заздалегідь – "ніхто не дасть вам 10 хвилин попередження".
Фрум і Бланкфейн розійшлися щодо пріоритетів. Фрум поставив дефіцит на перше місце серед загроз. Бланкфейн відповів, що сам, імовірно, входить у топ-10 найбільш стурбованих боргом, але найбільшою проблемою країни сьогодні називає поляризацію. "Маємо економічну систему, яка дуже добре створює багатство, і можна сперечатися, чи добре вона його розподіляє", – сказав він. У такому суспільстві, на його думку, формуються "явні переможці" і "не дуже щасливі програші", які вважають колоду крапленою.
Коли Фрум натякнув, що нинішнє покоління 20-30-річних настроєне песимістичніше за молодь часів В'єтнаму, Бланкфейн заперечив. Він нагадав, що у 1964 році американці голосували 60 на 40 за Ліндона Джонсона, а вже у 1972-му – у тій самій пропорції за Річарда Ніксона. Сьогодні, на його погляд, такого масового переходу між політичними таборами просто не буває – і саме це є справжньою ознакою поляризації.
Завершив розмову Бланкфейн на оптимістичній ноті. За його словами, американська система швидше за будь-яку іншу розвинену країну "виставляє свої проблеми назовні" і знаходить з них вихід. "Якщо ви запитаєте, чи взяв би я нашу систему сьогодні замість будь-якої іншої – однозначно нашу", – підсумував він.