Війна на виснаження триватиме ще довго – швидкого фіналу не буде. Головна небезпека для обох сторін фронту в тому, що вони можуть занадто пізно зрозуміти момент, коли настає кінець.
Як передає "Хвиля", про це у матеріалі німецького Bild розповів історик і експерт з Росії Матіас Уль, який представив свою нову книгу "Наскільки сильна Росія насправді? Правда про військову міць Путіна".
"Поки що війна на виснаження триватиме", – заявив експерт.
За його словами, в історії безліч прикладів, коли війни тривали роками – попри вичерпання сил і ознаки миру. Причина одна: обидві сторони продовжували вірити в близьку перемогу.
"Російсько-українська війна також таїть у собі небезпеку того, що одна зі сторін занадто пізно усвідомить, коли настане кінець", – вважає Уль.
Росія, на його думку, зберігає здатність вести війну завдяки ресурсам. Економічні проблеми і санкції її не зламали – системного колапсу, на який розраховували на Заході, не сталося.
Україна ж опинилася у невигідному становищі з кадрового погляду. "Нестача солдатів, і особливо піхоти, найімовірніше, посилиться", – попереджає історик. Мобілізація молодих людей віком від 18 до 25 років, за його оцінкою, стане "крайнім заходом".
Водночас Уль різко критикує паніку німецьких політиків через нібито неминучий напад Росії на країни НАТО. Такі попередження, на думку експерта, перебільшені.
"Було б нерозумно прислухатися до тих експертів, які схильні до драматизації, не розуміючи справжнього потенціалу Росії", – сказав він.
У своїй книзі історик попереджає Захід про небезпеку "фатальної гонки озброєнь" і виступає за виважене стримування та діалог між ЄС і Росією.
Уль критикує і німецьких військових та експертів з безпеки, які, на його думку, потрапили під вплив російської пропаганди про "другу за силою армію світу". "Це призводить до переоцінки можливостей Росії і несе в собі ризик вступу в фатальну гонку озброєнь, яка не дасть НАТО жодних переваг у протистоянні з Росією", – вважає експерт.
Володимир Путін, зазначає Уль, намагається через військові паради та ракетні випробування створити враження потужності російської оборонної промисловості. Але, як підкреслює історик, "все це далеко від реальності".