У 2007 році мисливці з народу інуїтів на Алясці зробили відкриття, яке здивувало навіть досвідчених біологів. Під час традиційного промислу вони виявили у тілі гренландського кита уламки старовинної зброї — частину гарпуна, який потрапив у тварину понад 100 років тому.
Дослідження показало, що це був не сучасний мисливський інструмент, а фрагмент вибухового гарпуна, який використовували наприкінці XIX століття. За оцінками вчених, кит, у якому знайшли уламок, прожив приблизно 115 років або навіть більше.
Гренландські кити (Balaena mysticetus) відомі своєю надзвичайною тривалістю життя. Вони вважаються найдовше живучими ссавцями на планеті — окремі особини можуть доживати до понад 200 років.
«Послання» з минулого
Незвичайну знахідку помітили під час розбирання туші кита. Біолог, який був присутній на місці, звернув увагу на сторонній предмет у тканинах тварини та передав уламки для подальшого вивчення історику з Музею китобійного промислу в Нью-Бедфорді Джону Бокстоусу.
Аналіз показав, що це був так званий вибуховий спис-гарпун — технологія, яка активно використовувалася китобоями у другій половині XIX століття. Подібні гарпуни були популярним знаряддям у Нью-Бедфорді, який тоді вважався світовою столицею китобійної промисловості.
За конструкцією та датуванням зброї вчені встановили, що гарпун міг потрапити в кита приблизно між 1885 і 1895 роками.
Вижив після епохи китобоїв
Історія цього кита також нагадує про масштабний вплив людини на морських тварин. У період активного промислового китобійного полювання чисельність гренландських китів різко скоротилася — їхня популяція впала менш ніж до 3000 особин.
Масовий промисел фактично припинився до 1921 року, після чого кількість китів почала поступово відновлюватися. Сьогодні, за оцінками дослідників, у світі налічується від 10 000 до 23 000 таких тварин.
Попри заборону комерційного полювання, деякі корінні народи Аляски та північних регіонів мають право на традиційний промисел для забезпечення харчування. Саме під час одного з таких полювань і була зроблена ця унікальна знахідка.
Кит, який пережив століття
Гренландські кити мають кілька біологічних особливостей, які можуть пояснювати їхню неймовірну довговічність. Вони живуть у холодних водах, мають повільний обмін речовин і великі розміри, що, ймовірно, допомагає їм протистояти багатьом віковим змінам.
Знахідка старого гарпуна стала одним із найяскравіших доказів того, наскільки довго можуть жити ці морські гіганти. Вона буквально показала, що одна тварина могла пережити цілу епоху — від часів парових кораблів і китобійних експедицій до сучасної науки.
Історія цього кита стала ще одним нагадуванням: океан зберігає чимало таємниць, а деякі його мешканці можуть бути набагато старшими, ніж ми уявляємо.
