Європейська політика прозорості у сфері екології опинилася під тиском великих технологічних компаній. Нове журналістське розслідування показало, що Microsoft разом з іншими гравцями індустрії змогли вплинути на правила ЄС таким чином, що дані про вплив дата-центрів на довкілля залишаються закритими для широкого доступу.
Йдеться про норму, яку European Commission додала до своїх пропозицій у 2024 році майже без змін після консультацій із бізнесом. Вона фактично забороняє розкривати інформацію про викиди та енергоспоживання окремих дата-центрів, залишаючи лише узагальнені національні показники. Це значно ускладнює можливість незалежного контролю за реальним екологічним слідом цифрової інфраструктури.
Причина такої уваги до дата-центрів — стрімке зростання попиту на обчислювальні потужності. Поширення штучного інтелекту та онлайн-сервісів спричинило справжній бум будівництва великих серверних комплексів. Вони споживають величезні обсяги електроенергії, частина якої досі виробляється з викопного палива, зокрема природного газу.
Юристи звертають увагу, що така політика конфіденційності може суперечити міжнародним зобов’язанням ЄС, зокрема Aarhus Convention, яка гарантує громадянам доступ до екологічної інформації. Деякі експерти називають ситуацію безпрецедентною, адже подібних обмежень у сфері довкілля раніше майже не було.
Документи, отримані журналістами Investigate Europe, свідчать, що нові правила вже застосовуються на практиці. Наприклад, чиновники нагадують національним органам влади про обов’язок не розкривати дані щодо окремих об’єктів, навіть якщо такі запити надходять від медіа чи громадськості. Усі подібні запити наразі відхиляються.
Попри це, Європа активно розширює свою інфраструктуру. ЄС планує збільшити потужності дата-центрів утричі протягом найближчих років, прагнучи не відставати від США та Китаю у сфері штучного інтелекту. Водночас це означає і зростання навантаження на енергосистему та довкілля.
Спочатку намір Євросоюзу був іншим. Оновлена директива з енергоефективності передбачала, що оператори дата-центрів повинні звітувати про ключові показники — зокрема енергоспоживання та викиди. Планувалося публікувати ці дані у відкритому доступі, хоча й у зведеному вигляді.
Однак під час консультацій у 2024 році технологічні компанії наполягли на повній конфіденційності індивідуальних даних, аргументуючи це комерційними інтересами. У результаті ця позиція майже дослівно перекочувала до фінального тексту документа.
Серед організацій, які лобіювали такі зміни, називають DigitalEurope, до складу якої входять Google, Amazon, Meta та інші великі гравці, а також Video Games Europe.
Експерти з кліматичної політики вважають, що це сигнал про зміну пріоритетів галузі. Якщо раніше технологічні компанії активно підтримували ініціативи зі скорочення викидів, то тепер дедалі більше уваги приділяють швидкому розширенню інфраструктури, навіть якщо це означає зростання енергоспоживання.
У підсумку ситуація виглядає суперечливою: з одного боку, цифрова економіка продовжує розвиватися рекордними темпами, з іншого — прозорість щодо її впливу на довкілля зменшується. І саме це може стати однією з ключових тем для дискусій у Європі найближчими роками.
