У Дрогобицькій громаді Львівської області створили цифрову екосистему, яка дає можливість участі громадян у стратегічному плануванні розвитку громади і їх постійній співпраці з органами влади – завдяки використанню інструментів е-демократії і е-урядування.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на коментар голови комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниці партії "Слуга народу" Олени Шуляк.
Мета цих змін – створити до 2030 року громаду інноваційної економіки та медицини, орієнтовану на людину.
За її словами, кейс Дрогобицької громади Львівської області можна вважати одним з найбільш успішних кейсів цифровізації життєдіяльності громади. Результатом комплексного процесу впровадження цифрових технологій та інструментів для покращення якості життя громади є 24/7 доступ до сервісів та послуг онлайн, прийняття рішень на основі даних, ефективна комунікація з владою, відкриття процесів і даних, розумні рішення для управління містом, а також ефективність – економія часу та ресурсів.
"Досвід Дрогобицької громади показує, наскільки дієво цифровізація забезпечує ефективне використання ресурсів, прозорість процесів, залучення громади до управління, швидкість прийняття рішень, а також покращення якості послуг. Однак, цей процес був нешвидкий – цифрові кроки і інструменти у громаді впроваджували поступово", – наголосила Шуляк.
Так, ще у 2016 році у Дрогобицькій громаді впровадили сервіси е-урядування, е-демократії та сформували набори відкритих даних. У 2018 році відбувся перехід на прийняття рішень на основі даних. А вже у 2022 році у громаді розпочали використання Смарт Сіті, відкритих даних, методології прийняття рішень на основі даних для управління територіальною громадою на основі цінностей.
Нині завдяки Смарт Сіті Дрогобицька громада реалізовує управління сталим розвитком громади на основі інструментів цифрового урядування та демократії.
Наразі там доступні десятки важливих сервісів, зокрема, інтерактивна мапа паркувальних майданчиків, захисних споруд Дрогобича, запис дитини в школу і садочок, електронні консультації, оплата комунальних послуг, опції повідомлення про житлово-комунальну проблему, підписання декларації з лікарем, е-голосування за громадський бюджет, інтерактивна мапа обʼєктів бюджету розвитку, аналітика депутатської діяльності, інтерактивна мапа інвестиційних обʼєктів, публічна кадастрова карта тощо.
"Крім цього, було розроблено Стратегію сталого розвитку громади Дрогобича до 2030, метою якої є створення громади інноваційної економіки та медицини, орієнтованою на людину. Місцева влада демонструє пріоритети – людиноцентричність, інноваційність і орієнтованість на Цілі сталого розвитку ООН", – зауважила Шуляк.
Водночас, інтегрований стратегічний розвиток Дрогобицької громади на основі даних забезпечує узгодження та координацію всіх галузевих політик і програм, враховує просторові, соціальні, економічні та екологічні аспекти розвитку території, залучає всіх ключових стейкхолдерів до процесу планування і спрямований на досягнення сталого розвитку громади.
За словами Шуляк, досвід Дрогобицької громади підсвітив ще одну проблему планування на рівні місцевого самоврядування – брак якісної місцевої статистики. Через інформаційний вакуум у цьому плані громада вирішила створювати свою. Так силами місцевої влади були розроблені демографічні показники Дрогобицької громади. Завдяки ним зʼявилося розуміння демографічних змін, які допомагають планувати відбудову інфраструктури, розподіляти ресурси справедливо і враховувати потреби різних груп населення.
Досить показовим, додала парламентарка, є кейс інноваційного підходу до планування розвитку громади, зокрема створення системи планувальних районів. Їх переваги – ефективніша координація розвитку територій, краще врахування локальних потреб, посилення громадської участі, а також підґрунтя для створення органів самоорганізації населення (ОСН).
"Система планувальних районів Дрогобицької громади включатиме 12 міських районів Дрогобича, 15 міських районів Стебника, 9 сільських районів і 32 села. На базі планувальних районів можна буде створювати органи ОСН, здійснювати парципаторне планування бюджетів, і завдяки моніторингу здійснювати системний аналіз розвитку", – зазначила Олена Шуляк.
Наостанок вона зазначила, що досвід Дрогобицької громади демонструє, як громади можуть бути драйверами інновацій у державному управлінні. Більше того, успішні локальні практики можна масштабувати на національний рівень, важливо забезпечити механізми для передачі успішного досвіду, а громадянське суспільство – ключовий партнер у формуванні політик.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.
