Замість нових результатів – старі проєкти: що не так зі звітом Калашника про відновлення країни

Міністр відновлення Микола Калашник відзвітував про проекти, які розпочалися задовго до його каденції

Звіт про перші 100 днів роботи міністра відновлення Миколи Калашника демонструє радше тяглість попередньої політики, ніж появу нового курсу. Серед ключових досягнень – проєкти, запущені до його призначення, а наведені показники не дають підстав говорити про суттєве прискорення робіт чи якісні зміни.

Водночас власні ініціативи міністерства переважно перебувають на етапі планування, а відповіді на частину критичних викликів залишаються невизначеними. Особливо гостро це питання постає напередодні зими, коли відомству доведеться відповідати не за обіцянки, а за готовність інфраструктури.

Що насправді стоїть за звітом Калашника, які результати він успадкував і чого так і не вдалося досягти новій команді, – у нашому матеріалі.

Головне:

• У звіті Калашника щодо ремонту доріг переважають результати, досягнуті ще до його призначення.

• Міністр звітує про успадковані програми, але не пояснює, що саме змінила чи прискорила його команда.

• Замість завершених результатів голова відомства часто презентує плани, реалізація яких ще потребує часу й додаткового фінансування.

• Нові кроки міністерства здебільшого є реакцією на кризи, а не свідченням появи власної стратегії.

Показники є, прискорення немає

30 жовтня міністр відновлення Микола Калашник виступив у Верховній Раді під час години запитань до уряду – напередодні зими, підготовку до якої президент визначив одним із головних завдань нового Кабміну ще в липні. Під час відповідей на запитання депутатів чиновник поставив поруч уже виконані роботи, будівництво, що триває, та потужності, які ще планують запустити. Тлом для звіту стали інтенсивні російські удари по енергетиці в кількох областях і столиці, що призвели до багатогодинних відключень електроенергії.

Порівняння озвучених показників із попередніми доповідями та урядовими документами показує: значна частина результатів була сформована ще до призначення нового міністра. В окремих напрямках прогрес за час його роботи є, але він не виглядає масштабним на тлі заявлених потреб.

Наприклад, за словами Калашника, цьогоріч на дорогах державного значення відремонтували майже 19 млн кв. м покриття. Водночас ще 20 липня міністерство звітувало про 18,1 млн кв. м. Отже, за наступні три з половиною місяці додалося лише 900 тис. кв. м. Це скромний приріст, який не свідчить про помітне прискорення робіт новою командою: майже весь обсяг, наведений у звіті, був відремонтований ще до приходу Калашника.

У звіті переважно наведено результати ремонтів доріг до призначення Калашника (фото: GettyImages)

Майже незмінною залишилася і кількість проєктів водопостачання. Калашник заявив про 30 проєктів у 14 регіонах, які мають забезпечити питною водою близько 10 млн людей. Попередня команда звітувала про 29 проєктів у тих самих 14 областях із таким самим очікуваним охопленням. Тобто йдеться про продовження вже сформованої програми, а не про новий напрям роботи.

Аналогічна ситуація з тепловою генерацією. За даними міністра, у роботі перебувають 343 об'єкти розподіленої генерації із сукупною проєктною потужністю майже 3,2 ГВт. Це сумарна потужність, на яку розраховані об’єкти, що перебувають на різних стадіях реалізації, а не обсяг генерації, уже введений в експлуатацію та доступний для споживачів. На ці проєкти виділили 13,5 млрд грн.

Графік передбачає введення близько 1,5 ГВт у найближчі місяці та ще 800 МВт – у першому кварталі 2027 року. Для решти приблизно 0,9 ГВт конкретних строків не названо. Скільки нових потужностей уже реально працює на початку опалювального сезону, у доповіді не прозвучало.

Закупівлі обладнання готували заздалегідь. Ще 30 квітня уряд підтримав пропозицію попереднього міністерства спрямувати 3 млрд грн на авансування придбання теплогенерувального обладнання. Тоді ж повідомлялося про потребу в 247 блочно-модульних котельнях загальною потужністю понад 1,3 ГВт. Отже, ідеться про програму, практичну реалізацію якої розпочали до призначення Калашника.

Схожа картина з резервним електроживленням комунальних підприємств: за словами міністра, наявні потужності перевищують 1 ГВт за потреби у 1,4 ГВт. У доповіді не йшлося про нові програми підтримки домогосподарств. Не є новим і напрям постачання котельного обладнання за підтримки Італії: ще 29 січня Україна отримала 78 одиниць промислового обладнання потужністю понад 112 МВт, а попереднє керівництво міністерства повідомляло про переговори щодо наступної партії.

Ще за попереднього міністра Олексія Кулеби було сформовано бюджет регіональних "планів стійкості" – проєктів із захисту критичної інфраструктури. Йдеться про 67,6 млрд грн. Калашник підтвердив цю суму та повідомив, що використано майже 70% коштів.

Від координатора такої масштабної програми логічно було б очікувати не лише загального відсотка освоєння, а й регіональної картини: хто з виконавців відстає, де виникають проблеми та що міністерство робить для прискорення робіт. Окремо міністр зупинився на Києві, а у відповідях депутатам навів Харківщину як приклад успіху. Загальної картини виконання планів, яка дала б змогу оцінити темпи робіт у регіонах і проблемні ділянки, у доповіді не було.

Окремої уваги потребують цифри щодо захисту критичної інфраструктури. У повідомленні за підсумками виступу 30 жовтня міністерство назвало 601 критичний елемент – великі підстанції та об’єкти тепло- і водопостачання. За словами Калашника, загальний рівень виконання робіт становить 72%, а бюджетне фінансування сягнуло 47 млрд грн. Водночас 27 жовтня на Київському міжнародному економічному форумі міністр говорив про 607 об'єктів і готовність, близьку до 70%. Цю різницю в цифрах і формулюваннях відомство не пояснило.

Важливо, що 72% – це загальний рівень виконання робіт, а не частка об'єктів, які вже повністю захищені. Станом на кінець жовтня збудовано 109 захисних споруд, ще 134 планують завершити в листопаді, а 197 – у грудні. За оцінкою міністра, для завершення розпочатих робіт і будівництва наступної черги захисту потрібно ще близько 60 млрд грн.

Калашник визнав, що роботи поблизу лінії бойового зіткнення ускладнюються російськими атаками, внаслідок яких гинуть і зазнають поранень працівники підрядних компаній. Уряд працює над механізмом страхування будівельної техніки, життя та здоров’я будівельників. Перенесення окремих об’єктів під землю, за словами міністра, потребуватиме значних коштів і від півтора до двох років.

Калашник розповів про складність проведення робіт поблизу фронту (фото: GettyImages)

Ще один напрям, на якому наголосив Калашник, – створення резервів обладнання та матеріалів, ремонтних баз і аварійних бригад для швидкого відновлення інфраструктури після атак. Однак у доповіді не уточнили, наскільки ці резерви вже сформовані, де вони розміщені та чи достатньо їх для одночасного реагування на масштабні пошкодження.

У підсумку міністр навів загальні показники готовності, окреслив потреби та плани на найближчі місяці. Але так і не дав відповіді на ключові питання: чи прискорилося будівництво захисту за нового керівництва, наскільки критична інфраструктура реально готова до нових атак і що саме змінилося в організації цієї роботи.

Досягнення, закладені ще до Калашника

До переліку досягнень міністр додав проєкти, заплановані задовго до його каденції. Наприклад, 8 жовтня відкрили пункт пропуску “Біла Церква – Сігету Мармацієй” на кордоні з Румунією. На першому етапі він працює для легкових автомобілів, а повноцінну інфраструктуру для вантажівок та автобусів планують створити пізніше. Ще влітку міністерство повідомляло про будівництво під’їзної дороги та облаштування пункту пропуску на тимчасовій інфраструктурі. Тобто відкриття стало завершенням процесу, який розпочався до призначення нового міністра.

Не новим був і напрям міжнародного фінансування прикордонної інфраструктури. У жовтні міністерство повідомило про 60 млн євро кредитних коштів Європейського інвестиційного банку на модернізацію пунктів пропуску на західному кордоні. Підготовка цього напряму співпраці почалася раніше, тож сам факт оголошення фінансування не можна автоматично зараховувати до результатів лише нової команди.

Схожа хронологія з пасажирськими вагонами. Міністр повідомив про 44 отримані від початку року та ще 16 очікуваних до його завершення. План постачання 60 нових вагонів був оприлюднений ще у квітні: тоді Укрзалізниця отримала перші шість одиниць за контрактом із Крюківським вагонобудівним заводом, укладеним у 2025 році.

Значно гостріша проблема залізниці – 605 пошкоджених локомотивів. Тут доповідь складалася переважно з планів: грантове фінансування Світового банку приблизно на 100 млн євро для залучення до 60 вживаних локомотивів ще фіналізують, Фінляндія оголосила про передачу десяти машин. Кредит ЄБРР на 130 млн євро, за словами міністра, переорієнтували на підтримку ліквідності Укрзалізниці. При цьому значну частину пошкоджених локомотивів, як визнав сам Калашник, не вдасться повернути до роботи після ремонту.

Додатковий транспортний виклик – ситуація з морськими експортними перевезеннями. З липня безпекова ситуація на Чорному морі суттєво погіршилася: якщо раніше порти Великої Одеси перевантажували в середньому близько 6 млн тонн на місяць, то в серпні – лише близько 300 тис. тонн. Це падіння приблизно на 95%.

Частину вантажопотоку перебрали порти Дунайського кластера. За словами міністра, якщо в першому півріччі Рені, Ізмаїл та Усть-Дунайськ обробляли в середньому 560 тис. тонн на місяць, то в липні-вересні середньомісячний показник зріс майже до 1,5 млн тонн. Приріст становить близько 0,9 млн тонн на місяць – приблизно шосту частину обсягу, який втратили порти Великої Одеси. Тобто Дунай частково компенсував втрати, але не зміг замінити основний морський експортний маршрут.

Через морську блокаду частину вантажів перебрали порти Дунайського кластера (фото: GettyImages)

Як зауважили народні депутати, траса Одеса – Рені, яка забезпечує сухопутне сполучення з бессарабською частиною Одещини, має критичні “вузькі” місця. Зокрема, міст на 139-му кілометрі працює в реверсному режимі. За словами міністра, на об’єкті досі не обрали підрядника, а роботи планують профінансувати з коштів на поточне утримання.

У цій сфері Калашник також послався на домовленості попередніх років. Грант на 35 млн доларів для розвитку Дунайських портів у межах проєкту RELINC фігурував у звітах відомства ще за 2025 рік. Тоді міністерство повідомляло про надану допомогу та розпочаті тендерні процедури із закупівлі флоту й обладнання. Майбутнє залучення інвестицій у порт Чорноморська також спирається на підготовчу роботу, розпочату раніше.

Ще однієї теми в доповіді не було – затримок із платежами громадам. 28 вересня прем’єр-міністр Сергій Корецький повідомив, що уряд відкладає нові будівництва, некритичні реконструкції та капітальні ремонти. За аналізом "Економічної правди" на основі даних Spending, після 14 вересня кількість транзакцій за капітальними видатками скоротилася приблизно на 92%, а сума таких видатків – на 43%. Це не означає, що всі проєкти були скасовані: йдеться про різке скорочення фактичних платежів.

Асоціація міст України оцінювала обсяг призупинених платежів громад приблизно у 20 млрд грн. 20 жовтня уряд повідомив про часткове розблокування фінансування планів стійкості, а 30 жовтня прем’єр-міністр Сергій Корецький у парламенті заявив, що всі платежі регіональних бюджетів за вересень проведені, а жовтневі мають завершити найближчими днями.

Однак ці загальні дані не дають відповіді, чи отримали громади кошти за конкретними інфраструктурними проєктами та чи вистачить фінансування на реалізацію планів стійкості. У звіті Калашника таких уточнень не було.

Реакція на кризи замість власної стратегії

Чи запропонувала нова команда справді нові проєкти? Так, але більшість із них – це не результат завчасного планування, а реакція на проблеми, які вже потребують термінового вирішення. У звіті переважають рішення для подолання наслідків російських атак і підтримання сполучення в небезпечних районах. Власне стратегічного бачення того, як системно розв'язувати ці проблеми, вони поки не демонструють.

Наймасштабніший приклад – експериментальний проєкт із прискореного будівництва комбінованих водних переправ і під’їздів до них. Загалом планують облаштувати понад 20 таких переходів через річки у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Київській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Сумській та Черкаській областях. Для прискорення робіт уряд передбачив спрощений порядок їх реалізації. Водночас у доповіді не пояснили, як розподілятиметься фінансування між центральною та місцевою владою, за якими критеріями оцінюватимуть безпеку переправ і хто відповідатиме за їх подальше утримання.

Фактично це вимушена відповідь на удари по мостах і загрози транспортному сполученню, а не частина заздалегідь підготовленої стратегії. Про ефективність ініціативи можна буде говорити лише тоді, коли переправи запрацюють і забезпечать безпечний рух.

Так само реактивним є рішення спростити для Укрзалізниці процедури оренди локомотивів, закупівлі запчастин і супутніх послуг. Воно має допомогти швидше реагувати на дефіцит тягового рухомого складу після російських атак, але саме по собі не вирішує проблему його нестачі. Тим часом грантове фінансування на придбання вживаних локомотивів ще фіналізують, а допомога партнерів залишається на етапі домовленостей.

Ще один приклад – пілотний проєкт сполучення "поїзд + автобус" до Сум і Лозової. Це тимчасовий спосіб доправляти пасажирів до населених пунктів поблизу зон підвищеної небезпеки, а не системне рішення для організації перевезень у прифронтових регіонах. Усі ці кроки можуть бути потрібними й виправданими в умовах війни. Однак вони радше свідчать про реагування на вже наявні загрози, ніж про появу власної довгострокової стратегії міністерства.

***

Перші 100 днів роботи Миколи Калашника на чолі Мінвідновлення минули переважно під знаком продовження проєктів і програм, запущених попередниками. Ремонтуються дороги, реалізуються проєкти водопостачання, розбудовується захист критичної інфраструктури, залучається міжнародна допомога. Однак значна частина цих результатів спирається на рішення, бюджети й контракти, сформовані ще до зміни керівництва.

Саме по собі продовження попередніх напрацювань не є недоліком – під час війни зупиняти вже запущені процеси було б безвідповідально. Але від нового керівництва очікують не лише їх збереження. Важливо розуміти, що воно змінило, які роботи прискорило, які системні проблеми розв’язало і які власні результати може показати.

Звіт Калашника не дав переконливих відповідей на ці запитання. Натомість у ньому чимало успадкованих показників, планів майбутнього введення потужностей і ініціатив, що радше реагують на вже наявні загрози, ніж формують довгострокову стратегію. Напередодні складної зими, яку президент назвав головним випробуванням для уряду, цього замало. Поки що нова команда продемонструвала, що здатна підтримувати роботу попередників, але не довела, що має власний план і спроможна забезпечити відчутні зміни.