Російська Федерація кардинально переглянула методи ведення розвідувальної діяльності на Заході, роблячи ставку на дистанційне вербування та створення мережі підставних компаній для обходу технологічних обмежень.
Аналіз щорічного звіту Департаменту внутрішньої безпеки Естонії (KAPO) демонструє, що Кремль готує інфраструктуру для гібридного протистояння, яка розрахована на роки вперед, повідомили у Службі зовнішньої розвідки України.
Сучасні умови змусили російські спецслужби – ФСБ, ГРУ та СЗР – змінити тактику. Тепер вербування часто відбувається без фізичного виїзду оперативників за кордон. Ключовим інструментом стали соціальні мережі, месенджери та робота на прикордонних пунктах пропуску.
Як зазначають у СЗРУ, особливу увагу привертають оперативні відділи прикордонної служби ФСБ: "Її офіцери працюють у цивільному одязі, системно профілюють осіб, що перетинають кордон, і вербують їх як інформаторів без жодного контакту із закордонними резидентурами".
Пріоритетними цілями ворога є особи, які мають доступ до логістичних маршрутів допомоги Україні або інформації про пересування сил союзників НАТО.
Ефективність західних санкцій змусила Москву вибудовувати дорогі та багатовекторні схеми для отримання компонентів подвійного призначення. Для цього активно використовуються підставні компанії, зареєстровані в країнах Балтії, які лише формально є європейськими, а фактично керуються з Росії.
Аналітики Служби зовнішньої розвідки України підкреслюють масштабність цієї проблеми: "Третина товарів, задекларованих як транзит через Росію, не досягає зазначеного кінцевого пункту призначення".
Саме тому зараз ініціюється питання про повну заборону такого транзиту через Фінляндію, Польщу та країни Балтії, щоб перекрити дихання російському ВПК.
Окремим безпековим викликом є масова демобілізація російських комбатантів, зокрема колишніх в’язнів. За даними розвідки, сотні тисяч осіб з досвідом воєнних злочинів та антизахідною ідеологією є ідеальним матеріалом для вербування спецслужбами РФ та міжнародними кримінальними мережами.
СЗРУ погоджується з висновками партнерів: "Росія не лише не послаблює розвідувальний тиск на країни НАТО, а й методично будує інфраструктуру, яка переживе будь-яке перемир’я".
У відповідь на ці загрози вже розпочато масове внесення таких осіб до Шенгенського реєстру заборон на в’їзд, що має стати спільним стандартом для всієї Європи.
Загалом, ситуація вимагає від країн ЄС та НАТО максимальної координації, адже Росія продовжує шукати слабкі місця в європейській юрисдикції, використовуючи як цифрові технології, так і людський ресурс для дестабілізації регіону.