Поки у США не можуть проголосувати за допомогу Україні, а у Пентагону немає бюджету на 2024 рік, американські оборонні компанії опинились у ситуації “збитих на старті”. Про це йдеться у статті Defense Express.
Як пише видання, ще у жовтні 2023 року керівник закупівель Армії США Даг Буш мав абсолютну впевненість: “у нас є план, ми отримуємо гроші, насправді найскладніше – це зробити”. А вже скориговані у бік більших об’ємів плани окреслювали віхи від 60 тисяч боєприпасів на місяць у 2024 році до 100 тисяч на місяць у 2026 році.
Через пів року від цієї впевненості мало що залишилось, бо Конгрес досі не зміг погодити бюджет міноборони США та узгодити допомогу для України, Ізраїлю та Тайваню. І це в умовах найбільшої війни у Європі з часів Другої Світової та наймасштабнішої світової кризи за десятки років.
Й тепер директор з розвитку збройних сил армії Джо Хілберт на брифінгу у Пентагоні визнає, що без фінансування програми розширення боєприпасів максимум що вийде досягти – 72 тисячі боєприпасів на місяць. Вочевидь – до того ж 2025 року. Це 864 тисячі 155-мм пострілів на рік, або у 2,8 раза менше за плани РФ на 2024 рік на виробництво великокаліберних снарядів.
“А за цими скороченими цифрами виробництва стоїть не лише ситуація на фронті в Україні, а внутрішня ситуація у США з оборонно-промисловим комплексом. У 2023 році Пентагон цілком міг впевнено говорити зброярам: розширюйте виробництво – викупимо все. А це означало масштабування виробництва не лише самих боєприпасів, а усіх їх складових, включно з вибухівкою та порохом, які мали пропорційно збільшуватись. Але поточна ситуація прямо показує, що сприятливій для бізнесу впевненості у подальшому розвитку прийшов кінець”, – йдеться у статті.
Але відсутність узгодженої допомоги для України, яка протягом двох років об’єктивно була основним напрямом постачання американського озброєння, б’є насправді по всьому американському ОПК. Бо загальний розмір у 44,2 млрд доларів на озброєння для України – це контракти американських оборонних компаній на виготовлення, як нового озброєння за програмою USAI, так й замовлень на відновлення запасів озброєння, що було передано за програмою PDA.
Й мова йде про майже всі види озброєння та військової техніки: від Javelin та Stinger, до ракет для HIMARS та Patriot, від бронемашин JLTV до танків Abrams.
Водночас оборонний бізнес, це, в першу чергу, саме бізнес, який завжди любить стабільну прогнозованість. І виробництво озброєння фактично за обома програмами підтримки України озброєнням – це якраз про стабільний довготривалий попит, що дозволяв модернізуватись та розширюватись. Натомість – затягнута пауза без розуміння того, коли вона завершиться, зазначає видання.
“Це означає, що будь-які інвестиції у виробництво можуть себе не окупити. Це очевидний ризик, якого будь-який бізнес уникає. Це “збиття на старті”, яке перекреслює будь-який оптимізм, а головне – підриває довіру. А це максимально далеко від обіцянки трампістів зробити когось великим знову, бо невпевненість та недовіра породжує лише хаос”, – резюмує Defense Express.
Copy Подписывайтесь на наш канал в Telegram.
