Том Купер традиційно опублікував щотижневий огляд Дональда Гілла про основні події на фронті російсько-української війни. У вступі Том Купер висловив здивування тим, що українці нарешті почали системно бити по російських нафтоекспортних потужностях і доволі успішно, не розпорошуючись на десятки інших цілей. Дональд Гілл же доволі стисло виклав події на різних ділянках фронту та водночас акцентував увагу на досягненнях українців у війні дронів.
Вступ Тома Купера. Так, час для ще одного щотижневого підсумку подій в Україні, з приводу якого… мушу відверто зізнатися відразу: я дуже здивований. Повторю для наголосу: дуже здивований
Розумієте, відколи українці розпочали свою кампанію дальніх ударів по росії, десь іще у 2023 році (це було так давно, що, зізнаюся, я вже й не пам’ятаю точно, коли саме все почалося), вони діяли дзеркально й розпорошено у виборі цілей. Кожна із семи чи восьми різних гілок збройних сил та спецслужб, що використовували БПЛА, здатні діяти більш як за 40-50 км у тил від "лінії фронту", била по чомусь своєму. Ніхто, найменше самі українці, не кажучи вже про росіян, не міг до пуття зрозуміти, що саме українці насправді уражають.
Безперечно, це створювало росіянам особливі проблеми: що саме захищати? Де? І коли…?
Проте це також означало відсутність накопичувального ефекту – такого, як, наприклад, масштабне виведення з ладу російської нафтової промисловості, причому надовго. Додайте до цього "чутливість" "західних союзників" до цін на нафту і… ну, "нічого дивного": вони почали тиснути на Київ, аби той не бив по росії надто боляче. У результаті, якщо дуже грубо, за останні 20 місяців було пошкоджено близько 20% цієї галузі, доходи Пуддінга почали зменшуватися, але росіянам також дали достатньо часу на ремонт (бо нових ударів по вже пошкоджених об’єктах не завдавали), і тому вони зберігали здатність заробляти на експорті.
"Цього разу" (де "цього разу" означає останні 40 днів) все інакше, принаймні настільки, що українські дальні удари по російській нафтогазовій інфраструктурі тривають, і тривають, а дедалі більше об’єктів зазнають ударів, пошкоджуються і виводяться з експлуатації. Наприклад, українці підірвали нафтовий термінал "Шесхаріс" – другий за величиною в росії після того, що в Усть-Лузі (який уже був пошкоджений).
Тепер лишається сподіватися, що будуть і повторні удари. Щоб ускладнити, сповільнити, а можливо, й зовсім зірвати ремонти.
(Знаю: "надія" й "Україна" в одному реченні… але що ж: надія помирає останньою!)
Щоб було зрозуміло: ні, я не "щасливий" від цього. І навіть не "розважений". Очевидно, що ця кампанія безпосередньо впливатиме на ваше й моє "повсякденне життя" навіть без дурної (і вже майже варварської) агресивної війни IQ47 і Бібі проти Ірану. Передусім тому, що наші сучасні економіки безнадійно надмірно залежать від психічного стану істеричних і жадібних гравців, які легко перевершують будь-кого, кому поставили діагноз лудоманії. А ще – від психічного стану численних безпорадних зомбі-ідіотів, які не можуть навіть до ладу висловитися, не кажучи вже про те, щоб ухвалювати рішення.
Але я розумію і приймаю, що після того, як усі наші зомбі-ідіоти змарнували чотири роки цієї війни, так і не провівши реформ, не інвестувавши й не переозброївшись (не лише "ми", а передусім Україна), іншого способу вибити росію з війни Пуддінга та знищення України, окрім як вибити його здатність надалі фінансувати свою "триденну спеціальну військову операцію", просто немає. Я усвідомлюю й приймаю наслідки.
Певною мірою зараз навіть українські контакти самі не певні: це Федоров, новий міністр оборони, так грамотно веде справу? Чи це Мадяр показує кращий результат, ніж раніше? Чи це накопичувальний ефект рішень Федорова, Мадяра або когось іще…?
З огляду на те, що "у перемоги багато батьків…" (а в поразок – жодного), може знадобитися час, щоб це з’ясувати. А поки чекаємо й дивимося, передамо слово Дональду Гіллу.
Сумщина. САУ "Богдана" була уражена південніше Краснопілля, за 13 км від лінії фронту.
Вовчанськ. Термобаричний удар по позиціях на передовій.
Куп’янськ. Троє росіян намагалися підняти прапор у Ківшарівці й увійшли до числа шістьох, яких узяли в полон, тоді як ще чотирьох було вбито.
росіяни застосовують артилерійські снаряди з лазерним наведенням у Петропавлівці та Куп’янську. Україна завдає авіаудару по Петропавлівці. Росіяни зазнають удару на північний схід від Петропавлівки.
росіяни зазнають удару на північ від Піщаного. росіяни зазнають удару за 4 км на захід від Піщаного.
Українці в Куп’янську зазнали удару.
У 32 км на північний захід від Куп’янська дрон влучив у машину швидкої допомоги, убивши двох медиків і поранивши одного.
Лиман. Український гелікоптер веде вогонь по російських військах поблизу Лимана.
Було атаковано російський мобільний радіорелейний вузол.
росіяни на східній околиці Лимана зазнають удару.
Український НРК підривається в будинку в Новоселівці.
Війська 3-го корпусу зачищають Ярову від росіян.Українці південніше Ямполя зазнають удару. росіяни в Ямполі зазнають удару.
Слов’янськ. російську атаку на мотоциклах зупинено.
Краматорськ зазнав удару без жодної військової мети.
Костянтинівка. 28-ма бригада обстрілює росіян, які наближаються до Костянтинівки з південного сходу.російський авіаудар.
Покровськ. На південній околиці Покровська атаковано російську машину.
Говорячи про Покровськ, не можна оминути наслідки бездумного розшматування підрозділів ЗСУ, яке влаштовує головком Сирський. Він настільки "добре" грає в цю гру, що підрозділи його загнаного 425-го штурмового полку "Скала" нині розгорнуті на Куп’янському, Покровському, Удаченському та Терновському напрямках.
Ви можете уявити собі "щастя" командира полку, чий підрозділ, один-єдиний полк, настільки розірвали на частини, що він розкиданий по чотирьох різних секторах? Це все одно, що кермувати автомобілем, у якого кермо в Парижі, педаль газу в Мадриді, двигун у Тімбукту, колеса в Лондоні, гальма в Дамаску, а багажник у Берліні…
Але саме цього "генерал фантастичних новин" і вимагає від своїх іграшкових солдатиків. Тож "не дивно", що штурмові полки воюють жорстко, особливо 425-й і 225-й, і зазнають великих втрат у людях та техніці. І так, "не дивно", з огляду на їхній "статус", вони отримували у двадцять разів більше поповнення, ніж інші бригади – практику, яку Сирський давно застосовує, хоча ніхто інший, як його захоплений президент Зєля наказав це припинити і забезпечити рівномірний розподіл людей та техніки між усіма частинами…
Але зачекайте: далі ще краще! Останнім часом 425-й також воює у Гришиному: штурм у тумані в напрямку Покровська завершився втратою M1117 і БМП-2 та пошкодженням танка M1. Цілком "логічно", радник міністра оборони розкритикував керівництво полку за те, що воно проводить атаки так само, як росіяни. Керівництво 425-го "жорстко" відреагувало, заявивши, що втрати особового складу були мінімальними, а його 1-й батальйон зібрали для спільного фото і публічного звернення, хоча такі збори суперечать українському законодавству через небезпеку російських ракетних ударів.
Через відсутність конкретних цифр усім лишається лише гадати, що саме означає оце "мінімальні втрати особового складу"…?
Тим часом 425-й перебуває під слідством, бо п’ятеро його військових померли від пневмонії, а члени їхніх родин заявили, що це сталося через те, що їм не дозволяли звертатися до лікарні.
Є повідомлення, що командування 425-го і 225-го жорстоко поводиться із військовими і відбирає у них телефони, щоб ті не могли ні з ким спілкуватися. Звісно, телефони не слід використовувати в зоні досяжності ворожого вогню, бо їх можна відстежити й використати для наведення дронів та артилерії, але в тилових районах це не повинно бути проблемою. Натомість у 210-му штурмовому полку, який відвідав заступник військового омбудсмена, командна атмосфера була зовсім іншою.
Омбудсмен також зауважив, що штаб полку не може керувати 15 батальйонами…, а це, поклавши руку на серце, фактично вже еквівалент дивізії! Отже, справжнє питання таке: навіщо й далі називати це "полком"?
Зважте, ще якихось два роки тому у ЗСУ взагалі не було штурмових полків. Їх сформували, щоб вони слугували приватною армією Сирського, бо так багато інших командирів відмовлялися виконувати його накази. Командири його "іграшкових солдатиків" цього ніколи не роблять: вони виконують його накази до останньої крапки й коми, чого б це не коштувало.
Дехто каже, що такі висновки хибні: ми ж вважаємо, що це на 100% правдиво. Десятки повідомлень про гірку незгоду з його мікроменеджментом і звичкою наказувати йти на штурми, які не мають жодної розумної причини, не мають або майже не мають планування, не мають координації і не служать жодній меті, окрім захоплення клаптика землі – усе це лише підтверджує сказане.
І ці заперечення надходили не лише від командирів, які прийшли з цивільного життя і не збиралися будувати військову кар’єру. Так, вони протестували, але так само протестували й багато інших, зокрема командири десантно-штурмових/повітрянодесантних частин. Вторгнення в Курську область стало одним із прикладів операції без мети. Командир 80-ї десантно-штурмової бригади не погодився з наказом і був звільнений Сирським. Уже в Курській області досвідчені командири координувалися між собою і вели недосвідчені частини, тому що вказівки згори спершу спричинили повний хаос, а потім так і не були належно розвинуті.
Десантно-штурмові/повітрянодесантні частини колись були головними штурмовими силами армії, але професійне командування чинило опір поганим наказам, тож Сирський створив нове командування з керівниками, які не ставитимуть його наказів під сумнів, якою б не була ціна в людських життях. Якщо через погане керівництво вони залишаться без військ, атаки рано чи пізно закінчаться. Але коли поповнення вдосталь і техніка в пріоритеті, керівництво може витрачати їх так, як вважає за потрібне.
Підсумок: хоч як не крути, військового пояснення тому, чому Сирський досі командує, не існує. Так само немає жодного сенсу в тому, щоб тисячі українських військових зайво гинули або ставали каліками "з політичних причин", цілі яких майже без винятку межують із фантастикою.
Гуляйполе. Штурмовий полк "Код 9.2" знищив зенітний комплекс "Бук". Зверніть увагу: залежно від версії "Бук" має дальність ураження 45-70 км і часто розгортається за 100 км від лінії фронту.225-й штурмовий полк влаштовує засідку на двох росіян. Уражено російський склад боєприпасів. Уражено російську артилерію та інші цілі.
423-й батальйон дронів знищив зенітний комплекс "Стрєла-10". Машини для цієї системи вже кілька десятиліть не виробляються, але росія досі виготовляє їхні застарілі ракети.
20-хвилинне відео показує одну ніч із життя важкої бомбардувальної дронової групи цього батальйону.
До команди входять сапер, який воює майже відтоді, як його дім у 2014 році опинився під окупацією, 22-річний навідник, що підписав дворічний контракт, а також командир групи і пілот, який до вступу в армію два роки тому вів власний бізнес. Керуючи важким бомбардувальним дроном Vampire, відомим росіянам як "Баба Яга", вони мають завдання атакувати російські позиції на передовій, а боєприпаси добирають залежно від тієї позиції, по якій б’ють.
Батальйон має власний нестандартний боєприпас під назвою "Спис". Він має шип спереду і стабілізатори, прикріплені на хвості клейкою стрічкою. Боєприпас використовує детонатор сповільненої дії для проникнення в укриття і містить 10 кг вибухівки.
Команда готує боєприпаси у своєму утепленому бліндажі, але детонатор не встановлює, доки не вийде назовні. Вони взагалі не виходять, якщо в районі є російські дрони, бо в разі виявлення дуже швидко самі опиняться під ударом. російські розвідувальні дрони діють як форма пригнічувального вогню, не даючи команді запускати БпЛА. Під час підготовки до запуску групі довелося забігти всередину, коли до їхньої позиції наближався розвідувальний дрон Zala. Протягом 15 хвилин він кружляв над ними на висоті 900 метрів, шукаючи ціль.
Ліворуч – командир групи перевіряє повідомлення про російські дрони в районі. Праворуч – аналоговий детектор перехоплює відеосигнал, який російські дрони передають своїм операторам. Українська дронова команда бачить те саме, що й російська. У випадку з дронами на оптоволокні це було б неможливо.
Коли небо очистилося, команда запустила дрон і скинула гранату на будинок. Вони мали розбомбити ще 7 будинків, але з ними зв’язалася група розвідувального дрона і повідомила, що один солдат щойно забіг до будинку набагато ближче до них, а місцевий піхотний підрозділ підтвердив, що це не їхній боєць. Відеопотік передали бомбардувальній команді, і вона переорієнтувалася на нову ціль, маючи 40% заряду батареї.
Тепловізійний і оптичний приціли дрона (у правому верхньому куті) фіксують удар по будинку.
Будинок було знищено, що підтвердила команда розвідувального дрона, і БпЛА вже повертався на базу, коли на їхню позицію почала насуватися масована російська атака "Шахедів". Українські підрозділи РЕБ почали глушити й спуфити "Шахеди", але ці електронні заходи впливали на будь-які радіосигнали на цій частоті – і ворожі, і свої. Спуфінг "переконав" дрон Vampire, що він перебуває в Перу. Уже маючи мало заряду після перекидання на нову ціль, вони мали 3-4 хвилини, щоб посадити дрон, але глушіння зірвало і відеоканал, і канал радіоуправління, доки дрон не залишився без енергії.
Аналоговий детектор зафіксував сигнал від українського дрона-перехоплювача, який зближувався з дроном "Шахед", і сигнал то з’являвся, то зникав.
Дрон вартістю 8 500 доларів було втрачено. Решту цілей у списку на ту ніч уже не вдалося атакувати.
Наступного дня їм прислали дрон на заміну і війна тривала далі…
Херсонщина. 426-й підрозділ знищує численні цілі в тилових районах росіян. Наприкінці відео FPV-дрони підпалюють склад, повний паливозаправників. Це сталося у Скадовську, на південному узбережжі Чорного моря в Херсонській області, з якісною передачею відео за 60 км від лінії фронту.
Окуповані території. За 130 км від Костянтинівки "Птахи Мадяра" знищують "Бук".
Було знищено дві РЛС для ЗРК С-300В, два "Тор-М2", "Осу" та комплекс "Стрєла". У березні було знищено 29 систем ППО і 2 системи РЕБ. У Феодосії уражено радар С-400, у Захатівці – "Тор", за 70 км на південний схід від Гуляйполя. За 30 км на південний схід від Луганська знищено паливну залізничну цистерну.
У Гвардійському в Криму уражено пускову установку С-400, а на Луганщині – Алчевський металургійний комбінат. На схід від Куп’янська, за 30 км від фронту, уражено комплекс "Тор". У Лозівському, за 76 км на схід від Часового Яру, уражено зенітну гармату ЗУ-23-2 на базі МТ-ЛБ. Уражено численні логістичні вузли, командні пункти та місця зосередження військ.
FP-2 дрони 1-й окремого центру СЧС та 9-го департаменту ГУР із бойовими частинами 60-100 кг знищили чотири безпілотники "Оріон", літак Ан-72П і радар П-37 на аеродромі Кіровське в Криму. Безпілотники "Оріон" можуть перебувати в повітрі 24 години піж час розвідки, мають дальність до 300 км і стелю 7,5 км, а також можуть нести 250 кг озброєння.
Безпілотник "Оріон" може перебувати у повітрі 24 години під час розвідки. Його дальність – 300 км, стеля – 7,5 км, він може нести 250 кг. Ан-72 – це літак короткого зльоту і посадки (STOL), здатний перевозити 7,5 тонни вантажу або 52 пасажирів. Версія "П" озброєна 23-мм гарматою, а також бомбами та/або ракетами.
У Криму розбився транспортний літак Ан-26, загинули 29 людей, зокрема генерал-лейтенант. росія заявила, що причиною катастрофи стала технічна несправність.
У Криму під час навчального польоту розбився Су-30.
У Щетовому та Станиці в Луганській області атаковано потяг із паливом і мастильними матеріалами. На аеродромі Кіровське в Криму знищено безпілотник "Іноходець" і ще три пошкоджено.
росія. По резервуарах у Приморську вдарили знову. Там було 18 резервуарів. Що більше їх знищується, то нижча експортна спроможність термінала.
Було атаковано нафтопереробний завод "Башнефть". Знову вдарили по терміналах Новоросійська, пошкодивши причали для танкерів, трубопроводи та системи завантаження.
На хімічному заводі в Нижньокамську сталася пожежа, ймовірно, через несправність обладнання. Підприємства у Тольятті були атаковані 11 березня, 20 березня, 29 березня і тепер 4 квітня, коли по хімічному заводу вдарили 10 дронів.
Завод "Стрєла" в Суземці розташований за 10 км від українського кордону. Він виробляє компоненти для радарів і Х-59. По ньому вже били торік у травні і знову минулого тижня.
Уперше FPV-дрон влучив у будівлю обласної адміністрації в Бєлгороді – на відстані понад 40 км.
У Самарі партизани підпалили два локомотиви.
Три ракети "Фламінго" атакували минулого тижня хімічний завод "Промсинтез" у Чапаєвську, за 900 км від України. Одну збили, одна влучила в стовп, а одна впала біля цеху й, імовірно, спричинила незначні пошкодження. За розміром вирви видно, що в разі прямого влучання в будівлю шкода була б дуже великою.
Керівник українського Центру протидії дезінформації заявив, що російське щомісячне виробництво ракет скоротилося на 40%, а втрати нафтового експорту сягнули 45%. Ракети "Іскандер" і "Орєшнік" виробляють на Воткінському заводі. Ракети "Фламінго" були запущені, і принаймні одна влучила по заводу. Останнім часом також атакували п’ять російських хімічних заводів і завод мікроелектроніки "Кремній Ел" – усі вони були пов’язані з виробництвом ракет.
Економічне зростання росії у 2025 році становило 1%. У січні її ВВП скоротився на 2,1%, а в лютому впав ще на 1,5%. 300 компаній перебувають на межі закриття, 74 регіони мають фінансові проблеми, а фінансовий стан середніх і великих російських компаній і далі погіршується.
росія вперше за 25 років продала золото з резервів Центрального банку.
росія заборонила експорт бензину з квітня до кінця липня, щоб задовольнити внутрішні потреби. У літні місяці росія споживає більше газу, тож не виключено, що цю заборону буде розширено. Заборона позбавляє росію можливості скористатися високими світовими цінами на бензин. Через дефіцит у 2025 році експорт бензину вже забороняли з вересня до кінця січня 2026 року.
російські блогери повідомили, що розбився Су-34, не навівши жодних подробиць.
Експорт російського дизелю в березні скоротився на 3% через перебої в роботі портів. Приморськ повернувся до роботи на зниженій потужності 26 березня. По Усть-Лузі вдарили вп’яте 31 березня.
У росії поширюється ящур, хоча там уже провели масовий забій 90 000 голів великої рогатої худоби, залишивши власників без компенсації. 80% випадків припали на Алтайський край. Хвороба вже перетнула кордон, і Китай проводить забій худоби у північно-західному Сіньцзяні. Казахстан заборонив імпорт кормів для тварин і м’яса з росії. Незабаром після цього росія заборонила постачання масла, вершків, сиру та сухих молочних продуктів із Казахстану.
Мета Мадяра – вбивати більше росіян, ніж вони здатні набрати, може стати реальністю. У грудні 2025 року було вбито або безповоротно поранено 35 000 росіян, і 33 019 із цих втрат було завдано дронами. Це більш ніж на 100% перевищує 16 262 втрати, завдані дронами у липні 2025 року. За перші три місяці 2026 року росія втратила 89 000 військових, тоді як набрала лише 80 000 людей. Кількість російських втрат може бути й більшою, бо українці враховують лише підтверджені випадки, а за 20% українських дронових ударів не вдалося підтвердити можливі російські втрати. У будь-якому разі це вже четвертий місяць поспіль, коли російські втрати перевищують кількість новобранців. Мета України – вбивати 50 000 росіян на місяць.
І йдеться не лише про те, що більше росіян гине або дістає тяжкі поранення. Коли росіян менше, тоді й українські втрати стають меншими. Середнє співвідношення українських і російських втрат становило 1:6, але під Куп’янськом в один момент воно сягало 1:27, а на окремих ділянках коливалося в межах 1:20-25.
Джерело та ще джерело