Американська газета New York Times описує системну хвилю російських ударів по підприємствах і логістичних об’єктах американських компаній в Україні – від Cargill і Coca-Cola до Boeing, Mondelez та Philip Morris. Атаки виглядають не випадковими: вони почастішали саме тоді, коли Київ почав поглиблювати економічні зв’язки зі США, і, на думку співрозмовників видання, мають на меті відлякати американський бізнес від інвестицій в Україну. Попри декларовану політику захисту американських ділових інтересів за кордоном, адміністрація Трампа публічно не засудила жодного з цих ударів і водночас просила Київ не бити по російському нафтовому терміналу на Чорному морі, де частки мають американські компанії. Цей контраст спричиняє звинувачення у подвійних стандартах і ризикує створити прецедент, який уважно вивчатимуть інші авторитарні режими.
Об’єкти, пов’язані з Coca-Cola, Cargill, Mondelez та іншими компаніями, схоже, були вражені навмисно. Стримана реакція адміністрації Трампа викликає занепокоєння, пише американська New York Times. Як зазначає видання, російські дрони влучали у склади американських компаній один за одним.
Кожен дрон сповіщав про свій приліт моторошним виттям А далі – вибухи, які розривали величезний зерновий термінал на півдні України й освітлювали нічне небо. Сім дронів за три хвилини. Ціллю атаки, яка сталася в середині квітня і яку зафіксував на відео водій вантажівки, за словами NY Times, був американський аграрний гігант Cargill.
"Це божевілля", – повторює водій на відео, яке отримала та верифікувала New York Times.
Як зазначає видання, цей удар – лише один із низки російських ударів по великих американських компаніях від минулого літа. Серед уражених об’єктів – підприємства, пов’язані з Coca-Cola, Boeing, виробником снеків Mondelez і тютюновим гігантом Philip Morris.
Корпорації здебільшого уникають публічного розголосу цих ударів, побоюючись стривожити інвесторів і страховиків. Хоча Україна оприлюднила інформацію про кілька атак на американські активи, про удари по об’єктах Cargill та Coca-Cola раніше не повідомляли.
За оцінкою NY Times, мотиви росії в ударах по американських компаніях залишаються нез’ясованими. Дехто з українських підприємців каже, що ці атаки є частиною ширшої кампанії проти активів всіх типів – незалежно від національної належності компаній – задля придушення економіки країни. Інші вбачають вужчу мету: відлякати американські інвестиції саме тоді, коли Київ намагається поглибити ділові зв’язки з Білим домом, орієнтованим на укладання угод.
Компанії у приватному порядку висловлювали американським посадовцям занепокоєння тим, що, на їхню думку, є свідомою та дедалі масштабнішою кампанією проти інтересів американського бізнесу в Україні. Білий дім, попри обіцянку захищати американські комерційні інтереси за кордоном відреагував стримано, наголошує NY Times.
Адміністрація Трампа не засудила жодної з атак, про які Україна повідомила цього року. Після того як американські дипломати в Києві, а також українські підприємці й посадовці попередили про ці удари, відповідь адміністрації фактично звелася до визнання занепокоєнь – про це віданню повідомили троє людей, обізнаних із перебігом обміну інформацією.
Водночас Вашингтон попросив Київ утриматися від ударів по російському нафтовому терміналу на Чорному морі, через який експортується нафта з казахських родовищ, де частки мають американські компанії, – про це повідомила посолка України у США Ольга Стефанішина.
Цей контраст, зауважує NY Times, підживлює звинувачення в подвійних стандартах з боку адміністрації Трампа у війні. Він накладається на неодноразовий тиск президента Трампа на Україну з вимогою прийняти невигідні умови припинення війни – за одночасного ігнорування відмови москви йти на поступки.
Як зазначила NY Times, речник Держдепартаменту заявив, що Вашингтон "закликав обидві сторони утримуватися від ударів по американських ділових інтересах". Речниця Білого дому не відповіла на запитання, обмежившись словами, що Трамп і його команда "дуже наполегливо працюють, щоб припинити війну між росією та Україною".
NY Times зазначає, що згадані у статті компанії або не відповіли на запитання, або обмежилися короткими заявами про те, що продовжують працювати в Україні. Міністерство закордонних справ росії на запит про коментар не відповіло.
У лютому представники кількох американських компаній, серед яких Coca-Cola, Cargill та інший аграрний гігант Bunge, зустрілися з двопартійною групою сенаторів США, які відвідували Україну. "За словами кількох із них, вони вважають, що по них б’ють навмисно", – розповіла в телефонному інтерв’ю сенаторка від Нью-Гемпширу Джин Шахін, старша демократка в Комітеті із закордонних справ.
Голова Американської торговельної палати в Україні Енді Гундер, який представляє американські компанії, що працюють тут, зауважив, що росіяни "надсилають ці ракети й дрони з надією, що це зупинить прихід американського бізнесу в Україну".
Втім, як зауважує NY Times, присутність американського бізнесу в Україні скромна – близько 120 компаній. Тут працюють великі споживчі бренди на кшталт McDonald’s і Coca-Cola, а також усі провідні американські зернотрейдери.
Багато компаній зазнали втрат у перші тижні російського вторгнення 2022 року. У Великій Димерці, містечку під Києвом, російські солдати пограбували завод із розливу напоїв, який частково належав Coca-Cola, прихопивши, серед іншого, пляшки віскі Jack Daniel’s, розповів мер міста Олександр Борсук. Після того як солдатів бачили п’яними на вулицях, мешканці жартували, що віскі допомогло загальмувати російський наступ.
Завод відновив роботу в травні 2022 року, після того як російські війська було відкинуто. Наступні три роки він працював без інцидентів – як і більшість американських компаній в Україні. "Я не пригадую, щоб росія до 2025 року окремо обирала мішенню американський бізнес в Україні", – розповів Джим О’Браєн, який обіймав посаду помічника державного секретаря США з європейських та євразійських справ із кінця 2023-го до січня 2025-го, коли до влади повернувся Трамп.
Як наголошує NY Times, все змінилося минулого літа.
У середині червня внаслідок удару було пошкоджено об’єкт Boeing у Києві. Через два місяці російські крилаті ракети влучили у завод, яким керує американський виробник електроніки Flex Ltd. Цей завод розташований на заході України, за сотні миль від лінії фронту.
Атака на Flex шокувала американську ділову спільноту в Україні. Гундер закликав Трампа "стати на бік американського бізнесу в Україні" та "показати путіну, що Сполучені Штати захищають своїх". Трамп сказав журналістам, що він "не задоволений" цією атакою.
Попри це, зауважує видання, росія продовжувала бити.
Чи не найсимволічнішим був удар по заводу з розливу Coca-Cola. Завод, оточений сільгоспугіддями, важко не помітити. Дві водонапірні башти при в’їзді пофарбовані в червоне, а на них – назва компанії її фірмовим білим написом.
Наприкінці минулого року російський дрон поцілив у завод, повідомив мер Борсук. Через кілька місяців ще один дрон українська ППО збила на підльоті до підприємства, а третій згодом влучив у сонячну електростанцію поруч, додав мер.
росія від початку війни регулярно обирала цілями енергетичні об’єкти, але здебільшого оминала сонячні установки, які легко ремонтувати і які виробляють обмежену кількість енергії.
Для Борсука ці удари не залишили сумнівів: "Вони цілили саме в Coca-Cola".
Коли війна перейшла у 2026 рік, удари лише посилилися.
Усього за чотири тижні було вражено об’єкти Bunge, Philip Morris і Mondelez – це загострення збіглося в часі з ширшим зростанням російських повітряних ударів по найрізноманітніших цілях, серед яких також були українські та європейські фірми.
Втім, кілька представників українського бізнесу зауважили, що удари по американських компаніях посилилися саме тоді, коли торік Україна почала поглиблювати економічні зв’язки зі США. Минулої весни Київ і Вашингтон підписали широку угоду, яка надавала США пільговий доступ до інвестицій в український енергетичний сектор. У січні український уряд видав контракт на розробку великого державного родовища літію другові-мільярдеру президента Трампа та компанії, яка частково належить уряду США.
Удари мають на меті підірвати такий бізнес-орієнтований підхід, "створюючи враження, що американські заводи, склади й офіси – це неприйнятний ризик", сказав Олександр Романишин, колишній заступник міністра економіки, який нині працює над проєктами розвитку американсько-українських ділових зв’язків.
Привернення уваги до цих атак виявилося делікатною справою.
Як зазначає NY Times, деякі публічні компанії відмовляються визнавати удари, побоюючись сполохати акціонерів. Дехто, попри війну, досі працює в росії, що ще більше ускладнює картину. А Україна, хоч і оприлюднила деякі удари, не робить на них акценту, щоб не зміцнювати свого іміджу ризикованої країни для ведення бізнесу.
Гундеру вдалося достукатися до двопартійної групи сенаторів, зокрема Шахін, які відвідали Україну в середині лютого. Законодавцям доповіли про атаки, і вони оприлюднили заяви, у яких висловили шок і занепокоєння. Згодом Шахін підписала двопартійну сенатську резолюцію, яка засуджувала "навмисне оббирання мішенями американських компаній, що працюють в Україні, аби спробувати відштовхнути американські інвестиції".
Проте реакція адміністрації Трампа, за словами Шахін, "була мовчанням – ніякою". Вона публічно не зреагувала на удари по Bunge, Mondelez і Philip Morris, про які повідомила Україна.
Колишній заступник міністра економіки Романишин додав, що американська реакція важлива не лише для України, а й для самих Сполучених Штатів.
"Або Вашингтон надсилає переконливий сигнал, що американський бізнес буде захищено, – зазначив він, – або мовчки приймає прецедент, який інші авторитарні режими уважно вивчатимуть: що можна нападати на пов’язані зі США компанії за кордоном і отримати у відповідь лише риторичне занепокоєння".
Джерело: New York Times