Дописувачка порталу Центру аналізу європейської політики CEPA зі Швеції Естер Юнггрен зауважує, що росія влітку посилила гібридну кампанію проти європейських держав, однак головною мішенню дедалі виразніше стає Німеччина – один із ключових донорів України та рушіїв переозброєння Європи. Саботаж, замахи, вторгнення дронів, кібератаки й загрози критичній інфраструктурі дедалі частіше спрямовані також проти Польщі, країн Балтії та Півночі Європи. москва поки отримує вигоду від таких операцій, майже не сплачуючи за них відчутної ціни. Тому європейським союзникам варто перейти від суто реактивної оборони до заходів, здатних створювати відчутні внутрішні витрати для режиму путіна.
росія цього літа спрямувала новий наступ у своїй тіньовій війні проти багатьох європейських країн. Але ворогом № 1 для неї є Німеччина – держава, яка зробила більше, ніж будь-яка інша, для фінансування України та відновлення занепалих оборонних спроможностей Європи.
Диверсії на інфраструктурі, підготовка замахів, вторгнення дронів і загрози підводним кабелям стали звичним явищем. Є ознаки того, що нинішня кампанія може бути не менш серйозною, ніж восени минулого року. Або й гіршою.
Неважко зрозуміти, чому кремль обрав мішенню саме Німеччину. Країна дедалі більше стає ключовою опорою жорстко налаштованого, але ще молодого північноєвропейського альянсу, рішучого протистояти російській агресії. Інші держави цієї групи – вісім країн Північної Європи та Балтії, а також Польща – теж перебувають під ударом, як і Румунія, тоді як більшість членів НАТО в Південній Європі менше потерпають.
Останніми місяцями Німеччина пережила кілька гібридних атак. Ключовим епізодом стало виявлення 4 серпня дронів із вибухівкою в аеропорту Лейпциг/Галле на сході Німеччини, через що всі його злітно-посадкові смуги довелося закрити. В аеропорту Лейпциг/Галле базується український вантажний перевізник Antonov Airlines, який має там чотири літаки.
Ця атака була не просто попередженням – її задумували так, щоб завдати серйозної шкоди. Із щонайменше трьох залучених дронів два були споряджені вибухівкою військового класу, а два літаки зазнали ударів, хоча вибухів не сталося. Канцлер Фрідріх Мерц заявив, що лише "чиста випадковість" уберегла людей від поранень. Уряд Німеччини та американська розвідка заявили, що за атакою стояла росія, яка це заперечила, стверджуючи, що докази її причетності підкинули провідні німецькі партії, аби відвернути увагу від майбутніх виборів. Водночас москва, заперечуючи свою причетність, заявила, що Німеччина "заслужила" на цю атаку, а рішення уряду Мерца оприлюднити висновок про причетність росії назвала оголошенням війни.
Крім того, 3 вересня вибухівку кинули поблизу штаб-квартири Rohde & Schwarz – виробника електроніки, продукцію якого використовують підприємства оборонного сектору. Після інциденту поліція затримала двох громадян Болгарії; підозрюють причетність російської розвідки.
За цими резонансними епізодами стоїть постійний потік російської розвідувальної активності в кіберпросторі та безперервні вторгнення дронів у повітряний простір над німецькими військовими базами й об’єктами енергетичної інфраструктури.
У сусідній Польщі 16 червня неподалік від власного дому було вбито російського художника й політичного дисидента Роберта Кузовкова, відомого також як Семен Скрепецький. Політичний притулок він отримав у 2021 році. Крім того, 7 серпня прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск повідомив, що спільна польсько-американська операція зірвала замах у Варшаві на людину з громадянством США та України. Ім’я цілі не розкрили, однак Туск зазначив, що ця людина діяла всупереч російським інтересам. А 1 вересня атаку на найбільшого в ЄС польського виробника дронів у Скаржисько-Каменній також приписали росії.
Країни Балтії також зіткнулися з дестабілізаційними методами свого східного сусіда. У ніч на 15 серпня в Таллінні спалахнула пожежа в будівлі, якою користується естонська оборонна компанія Milrem Robotics.
Інцидент розслідують як акт диверсії, а трьох підозрюваних ідентифікували в сусідній Латвії. У 2022 році всрф оголосили грошову винагороду за отримання та доставлення безпілотної наземної машини THeMIS компанії Milrem Robotics, яку використовують Збройні сили України. Крім того, наприкінці червня латвійська розвідка попередила про посилення російської гібридної війни, а в липні схожі побоювання висловив президент Литви Гітанас Науседа, який повідомив про пошкодження інфраструктури, що їх пов’язують із росією.
Ціллю є й країни Північної Європи. У серпні Служба безпеки Швеції (Säpo) повідомила про викриття тривалої російської розвідувальної операції. Двоє співробітників Служби зовнішньої розвідки росії (СЗР) завербували агента, який працював в іншому іноземному посольстві, та збирав важливу інформацію. Імовірний російський шпигун уникнув кримінального переслідування завдяки дипломатичному імунітету.
Крім того, 3 вересня Служба безпеки та розвідки Данії (PET) заявила, що росія готує диверсії: за даними служби, російські агенти вербують данців для дій, що мають завдати шкоди оборонному сектору. Через чотири дні Фінляндія відкрила 200-кілометровий загороджувальний паркан із системою спостереження вздовж свого південно-східного кордону з росією. Посадовці назвали загрозу російської гібридної війни однією з головних причин спорудження паркану, пояснивши, що контроль кордону ускладнює росії використання мігрантів як інструмент у тактиці війни в "сірій зоні".
Що робити? Експерт CEPA та дослідник стратегії безпеки Ян Каллберг вважає, що відповідь вкрай необхідна, оскільки росіяни отримують вигоду, не сплачуючи за це належної ціни.
Він зазначив, що витрати, пов’язані з цією кампанією, величезні й зростають. Замість того, щоб лише реагувати на атаки, Каллберг закликав європейських лідерів узгодити заходи, зокрема допомогу Україні, спрямовані на представників міського середнього та вищого класів у москві й Санкт-Петербурзі, адже, на його думку, саме ці групи є важливою опорою для путіна.
"Ми маємо бити туди, де болить, – заявив він. – Поки опора влади путіна залишається стабільною, ця війна в Україні і провокації проти Європи не припиняться. Але якщо ми розхитаємо цю опору, є підстави вважати, що зміни можливі".
Європейські союзники мають прагнути залишити "глибокі шрами на росіянах із вищих класів. Їхнє відчуття власної переваги – слабке місце російської ментальності", – вважає він.
Джерело: CEPA