Економічна модель Реджепа Таїпа Ердогана, попри її безперечні досягнення у вигляді зростання ВВП та розвитку промисловості, має надзвичайно болючі внутрішні недоліки. Звичайні громадяни щодня стикаються з наслідками жорсткої державної політики, яка балансує на межі фінансового колапсу через знецінення національної валюти та тотальну корупцію у будівельній сфері.
Про це повідомив політолог Юрій Романенко у моноефірі.
За словами експерта, унікальність турецької ситуації полягає в тому, що економіка продовжує генерувати прибутки і розширюватися навіть в умовах інфляційного шторму. Проте для пересічних турків це означає постійне подорожчання життя, що супроводжується поступовим згортанням демократичних свобод та тиском на засоби масової інформації.
"У Туреччині були і є серйозні проблеми, і насамперед це дуже висока інфляція. У десятиліття з 2013 по 2023 рік ліра постійно падала, і ті, хто їздили туди в ці роки, це все чітко бачили. У середньому інфляція становила 25,8% за десятиліття до 2024 року, а ставка рефинансування була піднята до 47,5%. Це в два рази вище навіть, ніж у нас, і в цьому полягає їхній парадокс економіки. Незважаючи на величезну інфляцію, відбувається суттєве економічне зростання і паралельно розвиваються різні сектори. Хоча свободи вони дещо затиснули, і медіа придушили, опозиція там залишається потужною і структурованою", – зазначив експерт.
Аналітик зазначив, що основою політичної стабільності діючого режиму стала масштабна система кругової поруки, побудована на гігантських державних підрядах. Безпрецедентні інфраструктурні проєкти стали не лише рушієм економіки, але й потужним інструментом збагачення для лояльних громадян. Уряд свідомо заплющував очі на непрозорість цих процесів, оскільки швидкі темпи будівництва гарантували владі тотальну електоральну підтримку на місцях.
"Ердоган створив величезний механізм, який втягнув у корупційні схеми половину країни, що його підтримує. Це було просто вигідно дуже багатьом на місцях, тому що в ці великі проєкти розвитку втягувалися мільйони людей. Вони будували десятки аеродромів, дороги, і всі чудово розуміли, як ця система працює", – повідомив політолог.
Романенко звернув увагу на те, що розплата за таке нехтування правилами безпеки заради швидкості виявилася надзвичайно жорстокою. Масове ігнорування інженерних стандартів під час зведення житла призвело до катастрофічних руйнувань під час стихійного лиха. Ця трагедія не лише завдала безпрецедентного удару по національній економіці, але й ледь не коштувала президенту його посади.
"А потім виявлялися серйозні перекоси, коли сталося велике землетрус на півдні в районі Газіантепа. Купа будинків попадала саме тому, що все швидко робилося з порушенням усіляких будівельних норм. Збиток у 2023 році склав під 100 мільярдів доларів, що ледь не обвалило позиції Ердогана напередодні виборів", – зазначив експерт.
Підсумовуючи свій аналіз, Юрій Романенко підкреслив, що турецький досвід не є ідеальною картинкою. Це складна система компромісів, де за економічну та геополітичну потужність держави суспільство змушене розплачуватися зниженням купівельної спроможності, терпіти корупційні ризики та боротися за збереження своїх базових політичних прав.