Минулого тижня на Філіппінах пройшли випробування двох ракетних систем, які здатні докорінно змінити баланс сил у регіоні. Японія запустила протикорабельну ракету Type-88, а США – крилату ракету з пускової установки Typhon, по суті, ту саму "Томагавк".
Як передає "Хвиля", про це розповів аналітик Пітер Зейхан на своєму YouTube-каналі.
Головна особливість обох систем у тому, що вони мобільні – встановлені на вантажівках. Філіппінам навіть не потрібні стаціонарні бази. "Томагавк" з установки Typhon б'є майже на 1500 миль, тоді як Type-88 – старіша система з дальністю близько 100 миль. Утім, у японців є й новіші зразки, які поки що не розгорнули в регіоні.
Сенс цих випробувань – у так званому першому ланцюзі островів. Це лінія, що включає Японію, Філіппіни, Тайвань, Малайзію та Індонезію. Усі вони, принаймні формально, союзники США. І саме ця лінія перекриває Китаю вихід до решти світу, якщо ці країни не дадуть дозволу.
За словами Зейхана, під час Холодної війни США не зміцнювали цей ланцюг, бо Китай був союзником проти СРСР. Ситуація змінилася лише за останні роки, коли Пекін став відверто ворожим. Тепер і Вашингтон, і самі країни регіону починають укріплювати острови. Якщо встановити системи, здатні вражати кораблі, китайський флот опиниться замкненим у "озері" на захід від островів.
Філіппіни аналітик називає однією з найбільш непередбачуваних країн регіону з найслабшим військовим потенціалом. Та навіть кілька вантажівок з ракетами – частину з яких ведуть японці, частину морпіхи США – роблять усе в радіусі кількох сотень миль від архіпелагу забороненою зоною для китайських суден. "Цих двох систем достатньо, щоб фактично знищити всю військову позицію Китаю", – вважає Зейхан. Тому в Пекіні так нервують.
Окремий момент – Японія вперше з часів Другої світової випробувала наступальну зброю за межами своїх островів. Після війни США змусили Токіо дотримуватися постійного нейтралітету, але зараз це обмеження стрімко зникає. Японія має один із найпотужніших флотів на планеті, і її готовність розміщувати військові активи за кордоном – серйозний сигнал.
Зейхан звертає увагу на ще один момент: Китай – найзалежніша від глобалізації країна світу. Він імпортує продовольство, сировину для вирощування власної їжі та матеріали для виробництва, а потім мусить експортувати готові товари, щоб за все це заплатити. Варто перервати морські шляхи – і вся система розсипається.
Перекрити ці шляхи здатні відразу кілька гравців. Японія і США мають для цього прямий військово-морський потенціал. Сінгапур і Малайзія контролюють протоки, через які Китай отримує близькосхідну нафту та виходить на європейські ринки. Австралія має зброю, що дістає до всієї зони. А тепер до цього списку додаються й Філіппіни. "Хоч би з якого боку ви на це дивилися, Китай приречений", – підсумовує аналітик.