Американський аналітик Пітер Зейхан пояснив, чому військово-морський флот США сьогодні не може повторити масштабну операцію 1980-х років, коли американські есмінці супроводжували танкери через Перську затоку. За його словами, з тих часів змінилися сам характер конфлікту, можливості ВМС США та технологічна реальність війни.
Як передає "Хвиля", про це геополітик заявив у новому відео на каналі Zeihan on Geopolitics.
Перша відмінність – природа конфлікту. У 1980-х США втрутилися у вже триваючу ірано-іракську війну. Ірак атакував іранські танкери авіацією, Іран відповідав надводними кораблями, швидкісними катерами та китайськими ракетами "Сілкворм". Сполучені Штати ввели в затоку авіаносну ударну групу та постійні оперативні з'єднання з 40-80 кораблів. Кувейтські танкери переводили під американський прапор, інші йшли конвоями по п'ять есмінців з катерами берегової охорони.
"Цього разу це прямий конфлікт між США та Іраном. Іран обрав закриття протоки як прямий засіб атаки. США обрали блокування іранських поставок як прямий засіб атаки", – констатував Зейхан. На його думку, на відміну від 1980-х, коли сама протока залишалася відкритою, тепер Іран готовий атакувати майже все, що проходить, а Сполучені Штати блокують відправлення з усіх іранських портів.
Друга відмінність – стан американського флоту. У 1980-х ВМС США налічували понад 500 кораблів, сьогодні – менше 300. "Сучасні кораблі швидші, міцніші та значно смертоносніші, але їх менше", – зазначив аналітик. У США залишилося лише 60 есмінців, і половина з них постійно прикриває авіаносці. Берегова охорона за останні сорок років теж скоротилася і не має зайвих кораблів для конвойних операцій.
Зейхан окремо схвалив рішення Дональда Трампа не вводити авіаносець у Перську затоку. У 1980-х авіаносна група могла триматися за обрієм – дальність китайських "Сілкворм" не перевищувала 80 кілометрів, а сама затока ширша. Сьогодні все інакше.
"Сучасні дрони можуть потребувати GPS-цілевказання, але є так звані супер-шахеди, які самі обирають ціль на ближньому підльоті. Якби авіаносець був у затоці, я гарантую, що США опинилися б під постійним ракетним обстрілом", – попередив експерт. Він додав, що на аравійському узбережжі США вже фактично вичерпали запас перехоплювачів і обмежені у захисті власних кораблів.
Минулих вихідних США вперше за весь поточний конфлікт спробували супроводжувати судна, і це був перший випадок появи великих американських надводних кораблів у Перській затоці. До цього всі операції велися з відстані, через що Сполучені Штати швидко витрачають далекобійні боєприпаси. У 1980-х типовий конвой складався з близько 11 суден за раз. Зараз у Перській затоці заблоковані близько 2000 кораблів.
"Єдиний спосіб відкрити затоку – політичне рішення з Іраном. І знову ж, переговори на цю тему поки що не почалися", – підкреслив Зейхан. Єдиною позитивною новиною аналітик назвав те, що Іран почав зупиняти видобуток нафти, бо її нікуди подіти. Втім, кілька мільйонів барелів на день Іран споживає сам, тому вимикач "усе одразу" не спрацює – тиск буде поступовим.
Головний висновок Зейхана – найпотужніший флот в історії людства більше не здатен нав'язати стратегічну реальність на локальному рівні проти, за його словами, "країни четвертого рівня безпеки". Цивільне судноплавство тепер дуже легко перекрити, але дуже важко відновити. За оцінкою аналітика, подібний сценарій можна розгорнути майже в будь-якій точці Східної півкулі, і якщо США увійдуть у конфлікт зі справжньою державою, морські шляхи будуть закриті щонайменше на весь час бойових дій.