Володимир Путін розраховує, що масовані удари по енергетиці, водопостачанню та продовольчих складах змусять Київ погодитися на його територіальні вимоги вже цієї зими. Рідкісний візит директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви не переконав його зупинити війну – схоже, він лише зміцнив рішучість Кремля дотиснути Україну силою.
Як передає "Хвиля", про це пише The Washington Post з посиланням на представників російської еліти, аналітиків та обізнаних співрозмовників.
За 10 днів після несподіваної поїздки Реткліффа російські війська наростили ракетні удари й атаки реактивних дронів. Під приціл потрапляє цивільна інфраструктура – енергетика і водопостачання, супермаркети, продовольчі склади. У п'ятницю, коли в Москві та Києві найближчими днями чекають спецпосланців США Стіва Віткоффа і Джареда Кушнера, російський дрон влучив у центральний офіс Служби безпеки України. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга назвав удар серйозною ескалацією.
Російська економіка погіршується, невдоволення в суспільстві зростає – але Путін цього тижня демонстрував упевненість у ході війни. "Я не маю жодних сумнівів, що противник розсиплеться", – сказав він російським журналістам.
У Москві Реткліфф попереджав колег з російської розвідки, що нарощування війни обернеться проти самої Росії, і закликав повернутися до переговорів. Він доводив, що позиції Кремля слабкі й слабшатимуть далі. Але після зустрічей директор ЦРУ вважав, що передав потрібний сигнал, "але не зрушив справу з місця", розповів виданню один з обізнаних співрозмовників.
"Росія сприйняла візит як спробу переконати Путіна зупинитися, але Путін прочитав це як слабкість", – сказав він. Суть послання переказав інший співрозмовник: "Меседж був такий: справи у вас ідуть погано. Час говорити. Давайте розберемося, бо за пів року чи за рік буде ще гірше". У ЦРУ коментувати поїздку відмовилися.
Реткліфф зустрічався з директором ФСБ Олександром Бортніковим – впливовим членом найближчого оточення Путіна, який раніше результативно координував обміни ув'язненими між США і Росією. "Це справді перший раз, коли з'явилася серйозна спроба налагодити такий контакт у більш формалізованому вигляді, – сказав один із співрозмовників. – Якщо ви намагаєтеся достукатися до внутрішнього кола, Бортніков – імовірно, одна з найважливіших людей".
Просування російських військ фактично зупинилося, а бюджет тріщить: дефіцит на кінець липня розрісся до 74,4 мільярда доларів, або 2,8 відсотка ВВП – при початковому прогнозі уряду 1,6 відсотка на цей рік. Росіяни забирають мільярди з банківської системи, а після кредитного буму для військових заводів наростають проблемні борги. Кілька високопоставлених представників російської еліти публічно застерегли від затягування війни.
Оцінка Реткліффа розійшлася з тим, як бачить ситуацію Путін. Сигнал про те, що Росія програє і краще завершити війну зараз, "було нецікаво обговорювати" російському президенту, вважає старша дослідниця Центру Карнегі "Росія – Євразія" Тетяна Становая. Путін, за її словами, "впевнений, що виграє війну, і скільки б часу це не зайняло, він вірить, що в якийсь момент Україна зламається і Росії не доведеться воювати".
Попри заяву в четвер про шанс на мирну угоду, перемир'я по нинішній лінії фронту Путіна не цікавить, сказав виданню російський науковець, близький до вищих дипломатів Росії. "Мені здається, встановлення контролю над усім Донбасом – мінімальна попередня умова для всіх майбутніх переговорів. Це завдання багато разів озвучували президент та інші посадовці. Відступити від нього буде дуже важко", – сказав він.
"Російське керівництво вважає, що має достатньо інструментів, щоб домінувати в ескалації, – додав науковець. – На кожен удар України можна відповісти ударом, який завдасть більшої шкоди, ніж завданий Росії".
У четвер Путін визнав, що влада не була готова до українських ударів по російській енергетиці, які обвалили виробництво пального і спричинили найгіршу паливну кризу з часів розпаду СРСР. "Ми зробили помилку", – сказав він на Східному економічному форумі у Владивостоці, порадивши росіянам готуватися до тривалого дефіциту бензину.
Водночас він наполягає, що подальша ескалація з боку України приречена – зокрема погрози Володимира Зеленського цього тижня закрити небо Росії для цивільної авіації роями дронів. За словами Путіна, Київ лише відкрив "скриньку Пандори", б'ючи по російській цивільній інфраструктурі. У Киргизстані російський президент звинуватив Зеленського в "тероризмі" й додав: "З терористами переговорів не ведуть".
Просування росіян до адміністративних меж Донбасу буксує місяцями, але Путіна підбадьорив стрибок цін на нафту через нові бої між Іраном і США. Це дозволяє керівництву в Москві думати, що воно ще здатне пересидіти Україну – хоча головний економіст одного з найбільших російських держбанків публічно попереджав, що війну на виснаження проти України із західною підтримкою Росія виграти не може.
"Всередині Кремля є думка, що ще кілька місяців війни – не проблема для Росії та російської економіки, а для України це величезна проблема, – сказав виданню московський бізнесмен. – Путін сподівається, що час досі на його боці, бо попри проблеми з пальним і зростання невдоволення війною населення Росії не настільки готове протестувати, як українське".
"Російське керівництво дотримується погляду, що якщо бомбити енергетику й водопостачання в регіонах навколо Києва, це призведе до максимального невдоволення населення і влада буде змушена завершити війну, – додав він. – Бомбардування – єдина можливість для Росії щось зробити, бо знищити українську армію тими ресурсами, які вона має зараз, украй важко".
Поки Росія користується виснаженими запасами ракет до Patriot та інших систем ППО, у Києві зростають побоювання дефіциту продовольства взимку. "Ми можемо рухатися до повної гуманітарної катастрофи", – сказав один з українських посадовців. Уряд терміново шукає ще 27 мільярдів доларів фінансування від Євросоюзу, щоб закрити дірку в оборонному бюджеті.
Путін може розраховувати й на політичні зміни на Заході. На регіональних виборах у Німеччині цих вихідних сильний результат прогнозують ультраправій "Альтернативі для Німеччини", а у Франції перед президентськими виборами наступного року в опитуваннях зростає Марін Ле Пен. "Захід слабшає і змінюється політично зсередини, – сказала Становая. – Путін справді вважає, що обставини змінюються на його користь".
Але затягування війни небезпечне і для самого Путіна: дефіцит пального може поглибитися, споживчі ціни – зрости, а протести – спалахнути. "Чи розуміє це Путін – неясно, – сказав московський бізнесмен. – Глава ФСБ, який зустрічався з Реткліффом, імовірно, розуміє. Але він не піде до Путіна вмовляти його погодитися на мир по нинішній лінії фронту".
Раніше "Хвиля" писала, як глава ЦРУ попереджав Кремль про наслідки ескалації проти України. Про те, чим Москва планує тиснути на Київ після провалу переговорів, читайте в окремому матеріалі.