Рішення Сполучених Штатів закритися від зовнішнього світу та сконцентруватися виключно на власних проблемах призведе до поступового занепаду глобалізованої економіки.
Політичний аналітик Віктор Андрусів і політолог Юрій Романенко під час обговорення книги Пітера Зейхана "Кінець світу – лише початок. Картографування краху глобалізації" полемізували щодо того, чи здатна Америка успішно уникнути кризи перевиробництва, покладаючись лише на свій внутрішній ринок та власні демографічні резерви без притоку мігрантів.
Віктор Андрусів зазначив, що відмова Америки від ролі глобального лідера є свідомим кроком. США мають достатньо внутрішніх ресурсів, щоб здійснити потужний технологічний ривок в умовах ізоляції, тоді як решта планети втратить опору.
"Якщо Штати підуть зі світової арени, вони спокійно вистоять і перебудуються під іншу внутрішню модель. Вони будуть робити велику ставку на космос та багато інших технологій, у яких вони домінують і які вважають вкраденими. Фактично Америка попередавала купу технологій для того, щоб решта світу могла рости і розвиватися. Якби вони цього не робили, цього глобального росту теж не відбувалось би взагалі. І от коли вони закриються років на двадцять і будуть дбати тільки про себе, то за цей час весь інший світ почне розвалюватися. Всі глобальні процеси просто відтрухлявіють без американської підтримки", – заявив Віктор Андрусів, коментуючи працю Зейхана.
Натомість Юрій Романенко висловив сумнів у самодостатності американської демографії. На його думку, економіка США критично залежить від постійного притоку мігрантів, яких нинішня адміністрація намагається заблокувати.
"У Штатів демографія була і залишається не найкращою, тому що вони перекривали її мігрантами. Якби у них не було мігрантів, вони б знаходилися на тому ж рівні відтворення. Тепер Трамп мігрантів зупинив, вони закриваються від них, а далі у них все одно відбувається зниження рівня народжуваності. Висока народжуваність зберігається лише в кількох групах, таких як мормони в Юті та різні протестантські секти. А у білих високоосвічених американців все так само, як і по всьому світу", – заперечив Юрій Романенко.
Відповідаючи на цю тезу, Андрусів наголосив, що порівняно з демографічним колапсом Китаю чи Європи, американське суспільство виглядає надзвичайно стабільним, що дозволяє їм ігнорувати проблеми інших регіонів.
"За Зейханом, у наступні двадцять років у США все добре з населенням. У них є ця група міленіалів та зумерів, яка буде потужно споживати товари на внутрішньому ринку. Поки всі інші регіони почнуть розвалюватися, американське демографічне дерево залишається дуже здоровим і стабільним. Якщо Штати не підуть зі світового порядку, то вони будуть змушені й далі фінансувати та підтримувати його. Але Китай, Росія, Бразилія та Індія виросли на цій системі і тепер самі кидають їй виклик, вимагаючи інших прав. Тому американці скажуть усім іти займатися своїми питаннями, бо їх це більше не стосується", – відповів Віктор Андрусів.
Дискутуючи щодо економічної моделі майбутнього, Романенко попередив, що замкнений внутрішній ринок неминуче призведе США до катастрофи, подібної до 1930-х років.
"Вони дуже швидко зіткнуться з тим, з чим зіткнувся Китай. Ти виробляєш на свої триста тридцять вісім мільйонів осіб, дуже швидко навиробляв усього, а далі тобі це виробництво стає просто нерентабельним. Воно впирається у природну стелю, і тому потрібен доступ на зовнішній ринок. Їхня економіка підживлювалася за рахунок зовнішньої експансії та долара як світової валюти, який скидає інфляцію. І як це виглядає, коли стається криза перевиробництва, ми добре пам'ятаємо з часів Великої депресії", – аргументував Романенко.
Андрусів зауважив, що стимулювання виключно внутрішнього виробництва є свідомим механізмом боротьби з величезним національним боргом Сполучених Штатів.
"Американцям треба робити щось зі своїм внутрішнім боргом, бо росте відсоток бюджету на його покриття. Якщо борг за наступні десять років потроїться, тоді близько сорока відсотків бюджету буде йти тільки на погашення відсотків. Тому вони мислять так: коли внутрішнє виробництво розвивається, цей борг розмивається і стає менш відчутним. Грошову масу вони раніше просто скидали через глобалізацію, а зараз піде знову ріст власного виробництва від того, що вони закриються. Їм потрібне колосальне споживання, і на сьогодні американське суспільство залишається номером один у світі за цією спроможністю. Їхній внутрішній ринок здатен поглинути величезні обсяги товарів без зовнішньої експансії", – пояснив свою позицію Андрусів.
