Україна входить у фазу жорсткої бюджетної економії через неможливість повноцінно профінансувати величезний дефіцит державної казни. Міністерство фінансів уже розпочало процес підготовки до урізання видатків, розсилаючи відповідні директиви профільним відомствам.
Про це повідомив економіст Олег Устенко в ефірі політолога Юрія Романенка.
За словами експерта, затримки з міжнародною допомогою змушують владу йти на радикальні кроки.
"Єдине, як вирішується питання, коли немає грошей, а дефіцит великий, який профінансувати нічим, – це шукати негайні гроші за рахунок зниження витратної частини держбюджету", – зазначає економіст.
Експерт наголошує, що в умовах відсутності зовнішніх надходжень єдиним математично можливим виходом є секвестр, тобто болюче урізання вже запланованих державних витрат.
Він підкреслює, що зволікання в цьому питанні може лише погіршити загальну фінансову стабільність країни.
"Різати держбюджет треба, не чекаючи якихось більш кризових явищ", – вважає Устенко.
Це означає, що відкладання непопулярних рішень може призвести до неконтрольованого обвалу, тому економічний блок уряду має діяти на випередження.
Перші кроки в цьому напрямку вже зроблено, про що свідчить внутрішня документація.
"Перша ластівка вже є. Бачили розісланий лист Мінфіну по всіх міністерствах з приводу того, щоб дали негайно свої пропозиції, яким чином і які витрати можна скоротити вже в поточному двадцять шостому році", – розповідає фахівець.
Цей документ є фактичним стартом масштабної кампанії з економії, змушуючи кожне відомство терміново шукати внутрішні резерви.
На думку Устенка, такий підхід свідчить про адекватну оцінку ризиків. "Це є сигналом того, що в уряді розуміють: ситуація загалом критична і доведеться йти на непопулярні заходи", – додає він.
Устенко трактує дії Мінфіну як офіційне визнання реального стану речей владою, яка більше не може приховувати масштаб фінансової діри.
Головним викликом залишається збереження належного фінансування сектору оборони.
"Виникає питання, а що робити з оборонною безпекою? Нагадаю, що у нас на це закладено 65 мільярдів, а в агресора навіть більше, ніж удвічі більше коштів на їхню військову машину", – підсумував Олег Устенко.
Економіст підкреслює найнебезпечніший аспект секвестру – величезний ризик недофінансування армії в умовах, коли ворог витрачає на війну неспівставно більші ресурси.