Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), зробила стратегічний крок задля стабілізації української енергосистеми в умовах воєнного стану.
Регулятор офіційно ухвалив рішення про встановлення нових граничних цін (так званих прайс-кепів) на ключових сегментах ринку електричної енергії. Нові обмеження почнуть діяти вже з 1 травня поточного року і торкнуться ринку "на добу наперед", внутрішньодобового ринку та балансуючого ринку.
Процес ухвалення цього рішення супроводжувався активними консультаціями та відкритими обговореннями. У регулятора підкреслюють, що врахували більшість зауважень та пропозицій від учасників ринку, профільних асоціацій та державних компаній. Такий підхід мав на меті знайти баланс між фінансовою спроможністю споживачів та необхідністю підтримувати ліквідність енергетичних компаній, які працюють у надскладних умовах.
Згідно з оприлюдненими даними, з 1 травня встановлюються такі параметри:
На ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку: максимальна гранична ціна становить 15 000 грн/МВт-год, тоді як мінімальна планка встановлена на рівні 10 грн/МВт-год.
На балансуючому ринку: встановлено ще більш гнучкий коридор, де максимальна ціна може сягати 17 000 грн/МВт-год, а мінімальна становить символічні 0,01 грн/МВт-год.
Такі зміни є відповіддю на нагальну потребу енергосистеми залучати додаткові ресурси. Перегляд граничних цін в бік збільшення має на меті передусім стимулювати імпорт електроенергії з європейських країн. У години пікового споживання, коли внутрішньої генерації недостатньо через пошкодження інфраструктури або планові ремонти, саме імпорт стає ключовим інструментом запобігання віяловим відключенням.
Голова НКРЕКП Юрій Власенко, коментуючи постанову, наголосив, що в умовах постійних атак на об'єкти генерації та мережі, стабільність ринку є питанням національної безпеки.
"Рішення ухвалене з урахуванням позицій усіх зацікавлених сторін, зокрема НЕК "Укренерго" та АТ "Оператор ринку". Важливо забезпечити збалансування енергосистеми за будь-яких сценаріїв", – зазначив він.
Окрім внутрішніх викликів, регулятор зважав і на ситуацію на світових енергетичних майданчиках. Волатильність цін на природний газ у Європі безпосередньо впливає на вартість теплової генерації, що потребувало коригування українських прайс-кепів для синхронізації з регіональними ринками.
Головним пріоритетом для влади залишається мінімізація обмежень для споживачів. За рахунок підвищення граничних цін, енергетичні компанії отримають змогу закуповувати електроенергію за кордоном навіть у періоди найвищих цін на європейських біржах. Це дозволить "наповнити" енергосистему в критичні години, особливо перед початком літнього сезону, коли використання кондиціонерів створює додаткове навантаження на мережу.
Додатково нові цінові параметри на балансуючому ринку мають мотивувати виробників точніше прогнозувати свій виробіток та споживання, що в результаті зменшить хаотичні коливання в системі. Загалом, реформа прайс-кепів є частиною ширшого плану підготовки до складного міжопалювального періоду та забезпечення енергетичної стійкості України у 2026 році.