Україна в травні встановила рекорд за кількістю атак на російську нафтопереробку. За підрахунками Bloomberg, безпілотники щонайменше 16 разів ударили по підприємствах, що виробляють паливо, і вразили вісім із десяти найбільших НПЗ РФ. Переробка нафти впала до найнижчого рівня з жовтня 2009 року, а попереду – літній сезон з високим попитом.
Як передає "Хвиля", про це повідомляє Bloomberg.
Київ посилив удари по російській енергетиці, щоб обмежити можливості Москви заробляти на високих цінах на нафту під час війни на Близькому Сході. Україна також робить ставку на повторні атаки по обраних об'єктах – щоб завдати максимальної шкоди і не дати швидко відновити роботу. НПЗ "Янос", співвласниками якого є "Роснефть" і "Газпром нефть", у травні атакували тричі, а заводи "Лукойлу" в Нижньому Новгороді та Пермі – по два рази.
За словами галузевого експерта і наукового співробітника Фонду Карнегі за міжнародний мир Сергія Вакуленка, Україна змінила тактику. Тепер вона б'є не лише по первинних установках, які легко й швидко ремонтувати, а й по вторинних – зокрема технологічно складних і дорогих. Саме вторинні установки дають змогу виробляти більше бензину та дизелю, але полагодити їх значно важче: західні санкції ускладнюють закупівлю обладнання за кордоном.
Безпілотники атакують не лише заводи, а й експортні термінали, нафтопроводи та насосні станції. Під ударами опинилися й сховища. Якщо Росія розраховувала виробити й накопичити більше палива, щоб уникнути повторення літніх криз останніх років, то зробити це буде складніше через скорочення потужностей, зазначив Вакуленко.
Загалом у травні було щонайменше 30 ударів по російських нафтових об'єктах – найбільше за будь-який місяць від початку повномасштабного вторгнення. Середній обсяг переробки за місяць має скласти близько 4,58 млн барелів на добу – це на 700 тисяч барелів, або 13%, менше, ніж рік тому.
Низька переробка тисне на російський уряд, який намагається не допустити паливного дефіциту і стрибка цін на заправках. Подорожчання пального вже виливалося у протести – наприклад, у 2018 році – і підживлювало інфляцію. Щоб захистити внутрішній ринок, влада заборонила експорт авіагасу до кінця листопада на додачу до чинної заборони на продаж більшості бензину за кордон.
Поки що ситуація на АЗС спокійніша, ніж під час кризи 2023 року, коли ціни підскочили так, що Путін розкритикував уряд за повільну реакцію. Від початку року бензин подорожчав трохи більше ніж на 2 рублі – до 67,53 рубля за літр. Нормувати продаж пального почали лише в окупованому Криму.
Втім, є ознаки, що пропозиція звужується. Наприкінці травня добові обсяги бензину Аи-95 для постачання в європейській частині РФ впали приблизно до 5 тисяч тонн – це третина від торішнього рівня, свідчать дані Санкт-Петербурзької біржі. Водночас біржові ціни на цей бензин зросли більш ніж на 20% рік до року.
У Кремлі ризиків не визнають. Прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков 21 травня заявив, що зараз загрози дефіциту палива немає. Зниження переробки в окремих регіонах він пояснив сезонним ремонтом і додав, що загалом попит і пропозиція палива в Росії збалансовані.