Володимир Путін після кількох тижнів роздумів улітку, схоже, вирішив ескалювати війну проти України. Геополітика тут ні до чого: він не може дозволити собі показати слабкість, бо російська система пробачає насильство, але не пробачає поразки. Джерела, близькі до Кремля, кажуть, що вибір уже зроблено.
Як передає "Хвиля", про це пише The Economist.
29 серпня на зустрічі зі студентами та викладачами московського університету Путін заявив, що косатки харчуються білими ведмедями. "Це харчовий ланцюг. Дітей треба цього вчити, щоб вони розуміли, в якому світі ми живемо і чому ми проводимо спеціальну військову операцію", – сказав він. Видання зауважує: жодного відомого випадку, коли косатка з'їла білого ведмедя, не існує. Але фраза добре ілюструє хижацький світогляд російського президента.
Російська армія роками фактично стоїть на місці і щомісяця втрачає десятки тисяч людей убитими й тяжкопораненими. Війна перетворилася на руйнівне змагання дронових і ракетних ударів, яке спустошує Україну, але завдає помітної шкоди й Росії. Путін не показує жодних ознак відступу. У НАТО побоюються, що з глухого кута він спробує вийти так, як робив раніше, – знайшовши новий спосіб підняти ставки.
Ознаки тривоги на Заході видно всюди. 25 серпня директор ЦРУ Джон Реткліфф несподівано прилетів до Москви. Версії розходяться: чи він застерігав Путіна від нападу на країни НАТО, чи привіз похмуру оцінку перспектив Росії, щоб схилити його до переговорів. Через три дні Фінляндія попросила у Швеції літаки й кораблі для контролю кордону з Росією. Німеччина готується відкрито звинуватити Москву в дроновій атаці на аеропорт Лейпцига 4 серпня і, ймовірно, запровадить нові санкції. Румунія повідомила, що 20 серпня знищила російський морський дрон, який цілив у бурову платформу в її водах. 25 серпня Словаччина зірвала підпал заводу з виробництва дронів.
Сам Путін перервав довге мовчання щодо дедалі успішніших українських ударів по російських НПЗ і логістичних центрах, зокрема по складах Wildberries – найбільшого онлайн-ритейлера Росії. 22 серпня він звинуватив Україну в тому, що вона відкрила "скриньку Пандори", і пообіцяв "удар у відповідь по найчутливіших секторах вашої економіки". Того ж дня на виступі перед "Единой Россией" він відкинув будь-яку думку про завершення війни.
"Спеціальна військова операція триває. Ми будемо рухатися тільки вперед", – заявив Путін.
Давній соратник Путіна припускає, що візит Реткліффа той, найімовірніше, сприйняв як ознаку слабкості США. Саме так, за словами джерела, президент трактував і приїзд до Москви Вільяма Бернса, директора ЦРУ за Джо Байдена, у листопаді 2021 року – Бернс тоді застерігав від вторгнення в Україну. Путін пішов на нього через три місяці.
Ніхто не знає, що в голові у Путіна, пише The Economist. Але його причини ескалювати війну, як і саме рішення вторгнутися, внутрішні. Головна мета завжди була одна – зберегти власну владу і, зрештою, життя.
Кремль турбує зникнення мовчазної згоди суспільства на війну. Українські дрони, що б'ють по НПЗ і онлайн-ритейлерах, разом з обмеженнями інтернету від силовиків зруйнували видимість нормального життя. За даними незалежного "Левада-центру", 57% росіян називають ситуацію напруженою і згадують війну, загиблих, мобілізацію, атаки дронів і відсутність відчуття майбутнього. Довіра до телепропаганди падає, молодь публікує в соцмережах заклики закінчити війну. Рейтинг Путіна сповзає.
Настрої еліт ще гірші. Головна проблема, каже один інсайдер, не економіка і не брак військових успіхів, а змарнований час: майже п'ять років війни – це провал за будь-якого результату. Інший представник еліти описує дедалі сильніше відчуття, що "цар голий". Жодна з економічних чи політичних проблем Росії не смертельна для Путіна: у нього є ресурси й репресивний апарат, щоб продовжувати. Але сприйняття має значення.
Путін може говорити мовою геополітики, але насправді ним керує кримінальна логіка режиму, вважає видання: ніколи не показувати слабкість. Він, імовірно, переконаний, що завершення війни без досягнення навіть мінімальної мети – захоплення всього Донбасу – поставить під загрозу його фізично.
"Вони мене повісять", – сказав Путін кільком своїм наближеним у якийсь момент війни, за словами інсайдера.
Продовжувати війну в нинішньому вигляді – теж не вихід. "Інерційні сценарії невигідні Кремлю", – каже представник російської еліти: вони лише з'їдають економічні ресурси і розтринькують політичний капітал.
Що саме означатиме ескалація, неясно. Росія, найімовірніше, посилить гібридну війну й диверсії проти союзників України та візьме на приціл маршрути постачання з Європи. Західні розвідки побоюються ударів по європейських заводах, які виробляють продукцію для української армії. Але прямої військової конфронтації з НАТО Путін, на їхню думку, не хоче.
Усередині України ескалація здебільшого означає масштабування того, що Росія вже робить. 30 серпня Міноборони РФ заявило, що готує масований удар по українській енергетиці, – але Київ і так очікує таких атак у межах російського наступу, покликаного зламати волю українців цієї зими. На суходолі, за словами російських джерел, Путін готовий кинути в м'ясорубку ще 300-400 тисяч людей. Оголошувати нову хвилю мобілізації йому не потрібно: початковий указ він так і не скасував. Людей, імовірно, набиратимуть через примус з боку регіональної влади, щоб невдоволення залишалося локальним. Нову систему вербування вже тестують у Пензенській області, за 750 км на південний схід від Москви.
Путін також може посилити репресії проти "внутрішніх ворогів" – не тому, що вони загрожують його владі, а тому, що йому треба демонструвати силу. Жодна з цих речей не розв'яже проблем Росії, підсумовує The Economist. Вони лише збільшать страждання людей і підживлять нестабільність як усередині країни, так і за її межами.
Раніше "Хвиля" розповідала, що Кремль готує ескалацію ударів по Україні після провалу переговорів. Про те, як глава ЦРУ в Москві попередив Кремль про наслідки ескалації, читайте в окремому матеріалі.