Травневий візит Володимира Путіна до Пекіна подавали передусім як економічний, проте жодних проривів він не приніс. Економіст Владислав Іноземцев вважає, що головна проблема була в завищених очікуваннях, а ключове відбувалося не в економіці, а в особистих переговорах Путіна та Сі Цзіньпіна.
Як передає "Хвиля", про це він розповів в інтерв'ю програмі Russia Talk.
За його словами, війна в Затоці змінила не обсяги, а ціни на нафту. Якщо вартість триматиметься, російський бюджет до кінця року отримає відчутну прибавку порівняно з лютневими орієнтирами. Газ Китаю йде приблизно по 240 доларів за тисячу кубометрів – дешевше, ніж колись у Європі, але конкурентним цей напрямок ніколи й не вважався.
Друга "Сила Сибіру" так і не дала Москві кращих умов. Іноземцев каже, що Путін опинився в пастці власного прагнення до довгострокових контрактів: навіть якби нову угоду підписали, газопровід не запрацював би раніше 2030 року.
Нарощувати закупівлю російської нафти стабільно Китай не буде, переконаний експерт. Пекін свідомо диверсифікує імпорт енергоносіїв, щоб не залежати від жодного постачальника. Частка РФ у китайському імпорті нафти в певний момент сягала близько 30 відсотків, хоча стратегічною межею вважали 20-25 відсотків.
Окремо Іноземцев оцінив ефект українських ударів. За його даними, понад 20 відсотків російської нафтопереробки постійно перебуває в неробочому стані. Та для зовнішнього ринку проблема не в НПЗ: коли завод вибиває, експорт нафтопродуктів просто змінюється на експорт сирої нафти, яка йде в порти. Коливання експорту, за оцінками Argus, становлять від +4 до -10 відсотків на місяць.
Найдієвішими він назвав удари по танкерах. "Це найефективніше, що Україна може зробити економічно для Росії з погляду завдання збитків", – сказав Іноземцев. Він пояснив, що йдеться про дуже дешевий засіб ураження з величезним результатом – у деяких випадках згоряло нафти на суму до 100 мільйонів доларів. Та навіть втрата 15 відсотків експорту за нинішніх цін не позбавляє РФ виграшу – ситуація поки керована.
Саме поняття "технологічний васал Китаю", яке Іноземцев використав у своєму тексті, він не вважає різким. "Росія завжди була технологічним васалом різного роду своїх партнерів", – зазначив він. Раніше це була залежність від Європи, яка приносила інвестиції та технології. З Китаєм обмін простіший: РФ дає нафту й газ – понад 70 відсотків експорту, – а отримує обладнання, машини, комп'ютери та смартфони. При цьому юань з 2024 року офіційно став єдиною резервною валютою Росії, чого немає в жодній іншій країні світу.
Тиснути на Москву Пекін не буде, прогнозує економіст. Китаю вигідно тримати РФ у вузькому коридорі можливостей: війна виснажує Європу й дратує Вашингтон, а сам Китай від цього лише виграє. Візит Дональда Трампа, на думку Іноземцева, показав, що й Америка реально не може тиснути на Пекін – частка китайського експорту до США впала з 23 відсотків у 2005 році до менш ніж восьми зараз.
Водночас Іноземцев вважає, що сам візит був правильним кроком – сильних альтернатив у Путіна не було. Та фотосесія, за його словами, вийшла нерівною: забагато ознак того, що "людина справді приїхала до великого дядька на уклін".