Розвідка США попереджає, що Росія здатна атакувати Європу вже за кілька тижнів. Британський полковник у відставці вважає ці оцінки цілком реалістичними: Володимир Путін загнаний у кут і б'ється за політичне виживання, а це змінює всю логіку його рішень.
Як передає "Хвиля", про це пише Хеміш де Бреттон-Гордон у колонці для The Telegraph.
Автор перелічує сигнали, які, на його думку, Європа воліє не помічати. Це нові російські бази для запуску дронів, часто створені таємно, звідки можна бити вглиб території НАТО. І те, що Британія тепер регулярно перебуває під загрозою обстрілу з моря.
Поширене припущення – що Путін надто зав'язнув в Україні, аби відкривати другий фронт. З військового погляду це логічно, визнає полковник, але ігнорує головне.
"Провальним автократам рідко дістається спокійна пенсія. Путін знає це краще за багатьох. До того ж він ідеолог, одержимий історією і власним спадком. Він хоче, щоб його запам'ятали як людину, яка зробила Росію більшою, а не меншою", – пише де Бреттон-Гордон.
Поки що виходить навпаки. Після понад чотирьох років війни проти України та вимушеного відходу із Сирії вплив Росії помітно звузився.
"Крах режиму Асада в Сирії був не просто конфузом для Москви – це було стратегічне приниження. Росія втратила військово-морську базу в Тартусі та авіабазу Хмеймім, а разом з ними – вихід до Середземного моря", – наголошує автор.
У Чорному морі картина схожа. Флот витіснили з Севастополя на схід, у Новоросійськ, але й там його неодноразово діставали українські удари. Босфор через затяжну війну залишається закритим для російських кораблів.
Саме тому оцінка ЦРУ про те, що Москва може випробувати НАТО в Європі, виглядає вже не такою фантастичною, вважає полковник.
Гібридну війну проти Заходу Росія веде давно. Британія стикалася з кібератаками, шпигунством і диверсіями. Більшість таких епізодів не потрапляє в заголовки, бо спецслужби гасять їх тихо, і це, на думку автора, правильно.
Тривожніший сценарій – захоплення території, щоб перевірити рішучість НАТО і заразом отримати цілорічний порт замість втраченого Тартуса. Російські гавані Санкт-Петербурга та Усть-Луги в глибині Балтики взимку замерзають.
Путін не раз показував, що промацує слабкі місця. Якщо він вирішить, що США відходять від ролі гаранта європейської безпеки, то може порахувати: обмежений удар встигне спрацювати раніше, ніж Вашингтон визначиться з реакцією.
Найочевидніша точка тиску – країни Балтії. Різкий кидок уздовж литовсько-польського кордону до Калінінграда автор називає найбільш передбачуваним варіантом і саме тому, на його думку, найменш імовірним. Спокусливішими цілями він вважає Латвію або Естонію: їхні території й населення Путін, як пише полковник, досі сприймає як свої, через викривлену призму радянської історії.
Тут з'являється незручний британський вимір. У складі сил НАТО в Естонії стоїть британське бронетанкове угруповання, яке невдовзі має замінити нове з'єднання з наголосом на дронах. Будь-який російський удар по Естонії з першого ж дня поставить під вогонь британських військових.
"Путін може розрахувати, що відносно невелике вторгнення поставить новий і недосвідчений британський уряд перед надзвичайно складним вибором: воювати і ризикувати ескалацією з Росією – або завагатися й оголити порожнечу зобов'язань за п'ятою статтею НАТО", – пише автор.
Допустити такий розвиток подій не можна, наполягає він. Оцінки ЦРУ і Пентагону могли частково призначатися для внутрішнього вжитку у Вашингтоні, але розвідки зазвичай не оприлюднюють таких попереджень без вагомої причини. Послання Європі полковник формулює коротко: прокидайтеся.
Для Дональда Трампа в цьому є можливість, вважає де Бреттон-Гордон. Він може показати, що американська сила ще щось означає в Європі, підтягнути власні низькі рейтинги перед проміжними виборами і відвести увагу від того, що автор називає провалами в Газі та Ормузькій протоці.
Британії ж, на його думку, потрібен інший підхід до оборонного бюджету. Новий прем'єр і міністр оборони не можуть далі ставитися до нього як до чергового рядка, який Казначейство пересуває у своїй таблиці. Без надійного стримування вся внутрішня програма уряду залежатиме від подій, які він не контролює.
"Урок України, як і будь-якої війни в історії, брутально простий: стримування коштує дешево порівняно з рахунком, який приходить, щойно почалася стрілянина. Путін може блефувати. Він справді може вважати, що застряг в Україні. У нього може не бути ні спроможностей, ні апетиту до ширшої війни", – пише полковник.
"Але якщо є бодай шанс, що він готується випробувати НАТО, Європа не може дозволити собі дізнатися відповідь важким шляхом", – додає він.
Хеміш де Бреттон-Гордон командував 1-м Королівським танковим полком. Його нова книжка Tank Command щойно вийшла друком.
Раніше "Хвиля" розповідала, які терміни можливого нападу Росії на країну НАТО назвали в США. Також ми писали, чому наступною ціллю Москви може стати саме Балтія.