Росія майже 150 разів запускала безпілотники в європейський повітряний простір і за 19 місяців зуміла картографувати слабкі місця протиповітряної оборони НАТО. Такого висновку дійшли автори нового дослідження Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS) у Лондоні.
Як передає "Хвиля", про це пише Financial Times. Дрони залітали до понад десятка країн Альянсу та Ірландії, і жодного разу союзники не відповіли на це спільно.
Кампанія оголила прогалини не лише в системах ППО, а й у законодавстві та правилах застосування зброї. Уряди часто сприймали появу дронів і втручання в роботу інфраструктури як окремі національні інциденти й неохоче звинувачували Росію напряму.
Деякі випадки приписати РФ було легко. У вересні 2025 року 24 дрони вторглися в польський повітряний простір, частину з них НАТО збило. Інші епізоди виглядали заплутанішими.
"Закономірність стає помітною, коли розглядати інциденти разом", – зазначив автор доповіді Чарлі Едвардс. За його словами, загальна картина вказує на скоординовані дії проти критичної інфраструктури Європи.
У багатьох випадках поруч із місцем запуску перебували російські комерційні судна, зокрема танкери тіньового флоту. Дослідники припускають, що вони слугували пусковими платформами, місцями для підбирання апаратів або ретрансляторами зв'язку. У 2025 році Франція навіть оглянула один такий танкер, який підозрювали в запуску дронів, але результати не оприлюднила.
Багато інцидентів широко відомі. У вересні 2025 року дрони на кілька годин зупинили роботу аеропорту Копенгагена. У грудні нідерландські винищувачі підіймали в повітря, щоб перехопити безпілотники над авіабазою Волкел. Апарати помічали й біля бази атомних підводних човнів Іль-Лонг у Франції та військових об'єктів у Британії, Німеччині, Бельгії й Нідерландах.
Часто дрони не збивали, якщо ті летіли над цивільними районами або якщо правила застосування зброї забороняли будь-які дії.
Москва раніше заперечувала свою причетність. Коли речника Кремля Дмитра Пєскова запитали про доповідь IISS, він відповів: "До чого тут ми?".
Автори називають чотири ймовірні цілі кампанії: стеження за ядерним потенціалом НАТО, перевірка швидкості реакції союзників через те, що дослідники називають "розвідкою боєм", вивчення військової логістики та маршрутів постачання, а також економічний і психологічний тиск.
Європейські уряди у відповідь запустили програми боротьби з дронами. Доповідь закликає НАТО, ЄС і національні уряди переглянути правила застосування зброї та законодавство. "Самої лише стійкості недостатньо", – наголосив Едвардс.