Іранське військове командування уважно вивчало російсько-українську війну задля уроків щодо дронів, штучного інтелекту та мобільної тактики у роки, які передували нещодавньому конфлікту з Ізраїлем та США. Про це свідчить аналіз понад 300 статей в іранських військових журналах.
Як передає "Хвиля", про це пише Financial Times. Публікації пов'язані зі штабними коледжами Корпусу вартових Ісламської революції та регулярних Збройних сил Ірану. Серед авторів – старші командири, амбітні офіцери та науковці, яким доручили аналізувати стратегічні виклики для країни.
Хоссейн Дадванд, який керує бойовим коледжем на північ від Тегерана, ще два роки тому закликав керівництво інвестувати в дрони, розгортати мобільніші бойові підрозділи та застосовувати штучний інтелект у зброї. У рідкісному інтерв'ю минулого року він розповів, що Тегеран переписав підручники та методики підготовки з урахуванням українського досвіду. "Російсько-українська війна – один із випадків, які ми ретельно вивчали, – сказав Дадванд. – Одним із найважливіших моментів у цій війні стало масове використання невеликих дронів і штучного інтелекту".
У статті 2023 року в Strategic Defence Studies генерали Кіумарс Хейдарі та Абдолалі Поршасб – обидва раніше очолювали Іранську армію – попереджали про обмежене планування на випадок "нових загроз". Вони закликали Тегеран швидко набирати спеціалістів, реформувати навчання військ і закуповувати сучасне озброєння, зокрема дрони, лазери та космічні платформи. Війну в Україні автори назвали джерелом нових загроз.
Азіз Насірзаде – колишній командувач ВПС, який обіймав посаду міністра оборони до загибелі під час авіаудару 28 лютого, – співавторствував у статті, де наполягав на оновленні зношеного винищувального парку через закупівлю російських Су-35. Тегеран підтвердив намір придбати ці літаки невдовзі після його призначення міністром, однак постачання досі не відбулося. Насірзаде також рекомендував оснастити ВПС Ірану дронами-камікадзе та інтегрувати ШІ у системи вибору цілей.
Ніколь Граєвська, експертка з Ірану в Sciences Po у Парижі, пояснила FT подвійне призначення цих журналів. "Вони потрібні для військового навчання, – сказала вона. – А ще – для обкатки ідей, щоб побачити реакцію". За її словами, аналіз чужих конфліктів дає іранським офіцерам більший простір для внутрішньої рефлексії щодо того, як діють російські сили.
Афшон Остовар, експерт з іранських збройних сил, зазначив, що найцікавішими статті стають тоді, коли йдеться про власні практики та процедури Ірану. Відстеження редакційних ліній у ключових журналах, за його словами, дає приблизне уявлення про те, як іранські сили адаптуються. Багато текстів, додав Остовар, мають виразно ідеологічний характер – зображують Вашингтон ослабленим, а для Ірану вбачають можливості перекроїти Близький Схід. Азербайджан, який підтримує тісні зв'язки з Ізраїлем, часто фігурує як загроза безпеці.
Фарзін Надімі з Washington Institute for Near East Policy зауважив, що технічні дослідження в журналах зазвичай суворіші за зовнішньополітичні аналізи, частину яких він назвав "сміттям". Водночас, зауважив він, розвідка США однаково ретельно вивчала ці публікації у пошуку інформаційних зерен. Інші статті торкалися менш чутливих тем – спокуси солдатів приєднуватися до "девіантних сект", хронічних проблем у військових шпиталях через надмірну залежність від приватних постачальників, профілактики суїцидальних думок, а також повідомлень про дискримінацію за ознакою бідності чи етнічного походження в іранських військових академіях.