Збій із попередженнями США про пуски російської балістики міг мати як технічні, так і політичні причини, але в будь-якому разі він показав, наскільки Україна та Європа залежать від американських супутників. Такого висновку дійшов дослідник ракетних технологій Фабіан Гоффманн.
Як передає "Хвиля", про це він пише у своєму блозі Missile Matters.
Американське раннє попередження спирається на систему SBIRS: шість супутників на геостаціонарній орбіті на висоті близько 35 800 км та чотири інфрачервоні сенсори на інших супутниках. Вони фіксують гарячий факел ракетного двигуна, а наземні станції визначають тип ракети, точку пуску і ймовірне місце удару. Союзники отримують уже оброблені дані, переважно через систему SEWS, яка працює з 1990-х років.
Україна, на думку автора, навряд чи є формальним партнером SEWS. Найімовірніше, дані надходять до неї автоматично через захищені американські мережі, але США контролюють "шар доступу" і теоретично можуть фільтрувати чи притримувати окремі сигнали.
Чи навмисно Вашингтон не попередив Київ, сказати поки неможливо, пише Гоффманн. За даними українських джерел, 12 жовтня по Києву били ракетами С-400, найімовірніше 48Н6. Вони приблизно вдвічі легші за ракети "Іскандер-М", мають менший двигун, і їхній факел може не піднятися достатньо високо, щоб його було добре видно із супутника. Резервний діапазон спостереження при цьому може заблокувати щільна хмарність, на яку і посилалися американські посадовці. Українці цю версію відкидають.
Ще одна можлива причина – пріоритети. Раніше цього року американські посадовці вже пояснювали відсутність попереджень для України тим, що ресурси спрямовують на Близький Схід. Крім того, Росія щодня запускає С-400 по українських дронах, тож система може відфільтрувати пуск по Києву як звичайний зенітний або розпізнати загрозу надто пізно.
"Попри те що ми не знаємо точно, що сталося минулого тижня, існують правдоподібні технічні пояснення відсутності раннього попередження. Водночас гіпотезу, що високопосадовці США справді обмежили раннє попередження, щоб подати сигнал Україні й тиснути на її керівництво, на цьому етапі теж не можна відкинути", – пише автор.
Замінити американську систему Європа найближчими роками не зможе. Головна європейська ініціатива – франко-німецька програма JEWEL, запущена в жовтні 2025 року, – передбачає перші можливості лише на початку 2030-х. Франція планує вивести свій супутник у 2035 році, а Німеччина, яка до 2030 року витратить на космічну безпеку 35 млрд євро, ще не уклала контракт на такі супутники. Навіть тоді в системі залишаться прогалини, зокрема щодо гіперзвукової зброї та ракет із коротким часом роботи двигуна.
"До кінця цього десятиліття Україна та Європа залишатимуться залежними від готовності Вашингтона ділитися тим, що бачать його супутники", – підсумовує Гоффманн.
За даними РБК-Україна, з 12 жовтня щонайменше під час двох балістичних атак на Київ Україна не отримала американського попередження, а стабільно інформація знову надходить з 14 жовтня. Втім, після нічної атаки 19 жовтня Зеленський заявив, що попередження від партнерів знову не було.