Уперше з перших днів великої війни кияни знову побачили порожні полиці в супермаркетах. 19 липня російська балістична ракета влучила у склад, який постачав магазин Goodwine. Через два тижні удари по двох розподільчих центрах "Сільпо" вбили шістьох працівників. Неодноразово діставалося і "Новій пошті", від якої залежить більшість країни.
Як передає "Хвиля", про це пише The Economist.
Співзасновник Goodwine Дмитро Кримський оцінює втрати українського бізнесу від ударів за останні три тижні приблизно у 500 мільйонів доларів. Ще тривожніша нова тактика Росії – полювання на цивільні вантажні судна, що заходять у чорноморські порти України. Під загрозою опиняється вже значно більша частина економіки.
Кампанія проти цивільної логістики стала можливою через зміну балансу в повітрі. Виробництво балістики в Росії зростає, а запас перехоплювачів в України вичерпався. Захищати вдається лише кілька пріоритетних цілей. У липні росіяни цим скористалися і випустили рекордні 198 балістичних та гіперзвукових ракет, здебільшого по Київщині.
Це водночас і відповідь на українські удари дронами вглиб Росії. Вони били по оборонних заводах і нафтовій інфраструктурі, закрили Азовське море для російського судноплавства і спалили склади Wildberries. Україна стверджує, що компанія возить обладнання для війни Путіна.
Наприкінці червня Володимир Зеленський оголосив 40-денний "сплеск" ударів, щоб змусити Путіна до переговорів. Джерело в українській розвідці каже, що це військова операція з "політичним і психологічним" ефектом – саме до російських парламентських виборів у вересні, які видання називає бутафорськими. Майже щоденні вибухи підбираються дедалі ближче до центру Москви і бентежать Кремль.
Рахунок для російської економіки теж помітний. Удари по НПЗ вибили понад 30% діючих потужностей. Талони на пальне, які на піку діяли у 80 регіонах, залишаються у 18. Wildberries втратила майже третину об'єктів – на 2-4 мільярди доларів.
Але задуха тепер працює в обидва боки, і Україна вразливіша. Порти Одеси відкрилися спершу завдяки турецькій зерновій угоді, потім – через захищений коридор 2023 року. Росія продовжувала бити по інфраструктурі, але судновласники ризикували і за три роки перевезли 210 мільйонів тонн. У середині липня росіяни почали полювати на самі судна. 19 липня крилаті ракети потопили турецький суховантаж на виході з Чорноморська, загинули десять людей. Відтоді ціллю стає кожне судно, що заходить в Одесу або виходить з неї. Кілька суден ще ризикують, але порти комерційно мертві.
Момент найгірший з можливих: вивезти треба ще 50 мільйонів тонн врожаю. Альтернативи слабкі.
"Одне судно на 100 тисяч тонн – це еквівалент 5000 вантажівок, 5000 водіїв і 5000 прикордонних процедур", – каже президент асоціації "Укрпорт" Дмитро Барінов.
Він додає, що ситуація гірша, ніж у 2022 році, коли частину втрат перекривали дунайські порти. Тепер низький рівень води в річці та російські атаки роблять цей маршрут значно складнішим.
На передовій важко обом сторонам. На сході Росія ще повзе вперед, але ціною понад 1000 людей на добу – рекрутинг таких втрат не покриває. Україна подекуди відігрує в локальних контратаках. Помітного результату немає ні в кого, тому головні події перемістилися в повітря. Україна б'є дронами по військових цілях, НПЗ і артеріях постачання російських військ, Росія – руйнівнішою балістикою по українському ОПК, цивільній логістиці та енергетиці.
Обидві сторони роздувають статистику. Генштаб заявляє про 13,5 мільярда доларів збитків російській нафтопереробці з серпня 2025 року. Сергій Вакуленко з Carnegie Endowment вважає, що реальні негайні втрати бізнесу становлять приблизно десяту частину цієї суми, а доходів держави удари майже не зачепили.
"Удари болючі, але не там і не в ті терміни, про які заявляє Україна", – каже він.
Найбільша загроза для Києва – морська блокада, і відповісти тим самим Україна не може. Саме тому Росія, найімовірніше, триматиме її незалежно від дипломатії. В інвесткомпанії Dragon Capital оцінюють, що цьогоріч блокада коштуватиме країні близько 0,6% ВВП.
Далі може бути гірше. Якщо нинішній врожай не вдасться продати, аграрії, ймовірно, узагалі пропустять озиму сівбу, попереджає президент Українського клубу аграрного бізнесу Алекс Ліссітса. Тоді втрати в сільському господарстві сягнуть 10-12 мільярдів доларів – близько 5% офіційного ВВП. Наслідки підуть далі: під загрозою продовольча безпека і позиції України на традиційних ринках Африки та Близького Сходу.
"Це наче ми зіграли у відкритий футбол з бразильцями. Ми забили три і святкуємо, а вони забили тринадцять", – бідкається один з колишніх високопосадовців.
Цього року Україна перевершила очікування і повернула собі ініціативу на полі бою. Просування мало сповільнитися ближче до зими, але тиск прийшов раніше. Якщо Київ не знайде надійного джерела балістичних перехоплювачів, економіка та військові перспективи серйозно просядуть, а західним партнерам доведеться посилювати підтримку.
Найгірший сценарій, який пошепки обговорюють у Києві, – удари по енергетиці, джерелах води і навіть каналізації, які виштовхнуть людей на масову еміграцію.
"Чи зайдуть вони так далеко? Можуть", – каже джерело в українських безпекових колах.
Кримський каже, що бізнес пристосовується. "Колега розповідав мені, як учора вони провели велику нараду про плани на майбутнє – називалася вона "Осінні дії". Сьогодні вона вже має нову назву: "Дожити до квітня", – каже він.
Раніше "Хвиля" публікувала розмову з Девідом Петреусом про перехоплювачі, удари по НПЗ і зернові порти Одеси. Також ми писали, що Київ запропонував Москві взаємно припинити удари по цивільних об'єктах у Чорному морі.