Жменя арахісу може змінювати склад жирів у крові таким чином, що це пов’язано з нижчим ризиком розвитку діабету 2 типу. До такого висновку дійшла міжнародна команда дослідників, яка поєднала результати шестимісячного харчового експерименту з даними масштабного довгострокового дослідження за участю понад 27 тисяч людей.
Науковці з Німецького інституту харчування людини в Потсдамі-Ребрюке та Барселонського університету досліджували не лише загальний рівень холестерину, а й детальний склад ліпідів — жирів, що циркулюють у крові. Для цього вони застосували метод ліпідоміки, який дає змогу виявляти зміни окремих класів жирових сполук.
Спочатку дослідники провели рандомізоване контрольоване випробування ARISTOTLE за участю 63 здорових людей віком від 18 до 33 років. Протягом шести місяців учасники щодня вживали один із трьох продуктів: 25 грамів арахісу зі шкіркою, обсмаженого без олії, 32 грами арахісової пасти або 32 грами контрольного масла з арахісовою олією.
За допомогою мас-спектрометрії високої роздільної здатності вчені виявили характерну комбінацію жирів у крові після споживання арахісу. Вони назвали її «ліпідомним підписом арахісу» (Peanut Lipidomic Signature, PeLS).
Зокрема, помітно зросла кількість окремих насичених жирних кислот із дуже довгим ланцюгом — C24:0 і C22:0. Вони включалися до певних класів ліпідів, зокрема церамідів. Отже, йдеться не просто про збільшення загальної кількості жирів, а про перебудову їхнього складу.
На наступному етапі команда проаналізувала дані дослідження EPIC-Potsdam, у якому взяли участь понад 27 тисяч людей. Серед них зафіксували 774 випадки діабету 2 типу та 545 випадків серцево-судинних захворювань.
Виявилося, що характерний ліпідний профіль, пов’язаний зі споживанням арахісу, асоціювався зі зниженим ризиком діабету 2 типу. Водночас аналогічного зв’язку із серцево-судинними захворюваннями не виявили.
Важливу роль у цій залежності, схоже, відіграє індекс маси тіла (ІМТ): статистичний аналіз показав, що саме він значною мірою пояснює зв’язок між ліпідним профілем і ризиком діабету. Дослідники припускають, що певні жири, пов’язані зі споживанням арахісу, можуть впливати на метаболічні процеси, пов’язані з масою тіла.
Автори роботи наголошують, що виявлений ліпідний профіль може стати біологічним маркером, який допоможе краще зрозуміти зв’язок між якістю жирів у раціоні та метаболічним здоров’ям. Водночас результати не доводять, що арахіс безпосередньо запобігає діабету. Вони лише вказують на статистичний зв’язок, який потребує подальшого вивчення.
