Гіпотеза про те, що інгредієнти для виникнення життя потрапили на Землю з космосу разом із кометами, може бути значно менш імовірною, ніж вважалося раніше. До такого висновку дійшли дослідники з Кембриджського університету, які змоделювали умови бомбардування ранньої Землі кометами.
Ідея космічного походження складників життя існує вже понад століття. На її користь свідчить виявлення органічних молекул у кометах. Теоретично такі небесні тіла могли доставляти на планети речовини, необхідні для формування перших біологічних структур.
У новому дослідженні, опублікованому в журналі Scientific Reports, науковці зосередилися на ціанистому водні (синильній кислоті) — сполуці, яка може брати участь у синтезі важливих складників життя, зокрема ліпідів, цукрів, нуклеооснов і нуклеотидів. Це одна з небагатьох відомих вихідних речовин, виявлених у кометах Сонячної системи в кількостях, потенційно важливих для пребіотичної хімії.
Дослідники провели 100 тисяч симуляцій раннього кометного бомбардування Землі. У 54% сценаріїв жодне зіткнення не доставляло на суходіл достатньої кількості ціанистого водню. Основними перешкодами були руйнування комет в атмосфері, втрата хімічних речовин через нагрівання під час удару та падіння в океан, де сполуки могли розчинитися й розбавитися.
У решті 46% сценаріїв принаймні одна комета могла доставити достатню кількість речовини. Однак навіть за такого розвитку подій умови для запуску хімічних процесів, що передували виникненню життя, мали бути надзвичайно сприятливими.
За словами астронома Річарда Енслоу з Кембриджського університету, результати не виключають такого сценарію повністю, але вказують на його виняткову рідкісність.
Водночас Марс виявився перспективнішим місцем для подібного механізму: його розріджена атмосфера та нижчі швидкості зіткнень сприяли більш ніж у п’ять разів більшій кількості успішних доставок порівняно із Землею. На Венері, навпаки, щільна атмосфера могла руйнувати більшість комет ще до досягнення поверхні.
Результати моделювання не доводять, що комети не брали участі у виникненні життя на Землі. Проте вони свідчать, що цей механізм міг бути значно менш імовірним, ніж припускали раніше.
