Вчені виявили зв’язок між біологічним старінням певних імунних клітин і психологічними симптомами депресії. Результати дослідження свідчать, що ці зміни потенційно можуть стати основою для розробки аналізу крові, який доповнюватиме традиційну діагностику психічного розладу.
Дослідження опублікували в журналі The Journals of Gerontology, Series A: Biological Sciences and Medical Sciences. Науковці зосередилися на моноцитах — різновиді білих кров’яних клітин, які відіграють важливу роль в імунному захисті організму.
Які зміни в крові пов’язали з депресією
Команда проаналізувала дані 440 жінок, які брали участь у дослідженні Women’s Interagency HIV Study. Серед них 261 жінка жила з ВІЛ, а 179 не мали цієї інфекції.
Для оцінювання симптомів депресії дослідники використали стандартизований опитувальник із 20 пунктів. Біологічне старіння визначали за допомогою епігенетичних годинників — інструментів, які аналізують хімічні зміни ДНК, пов’язані з віком організму.
Виявилося, що прискорене старіння моноцитів пов’язане з такими проявами депресії, як втрата здатності відчувати задоволення, безнадійність і відчуття власної неспроможності. Цей зв’язок спостерігали як у жінок із ВІЛ, так і в учасниць без інфекції.
Водночас показник старіння моноцитів не демонстрував аналогічного зв’язку з фізичними симптомами — наприклад, втомою. Інший епігенетичний годинник, який оцінював старіння різних типів клітин і тканин, також не виявив зв’язку із симптомами депресії.
За словами авторки дослідження Ніколь Больє Перес із Нью-Йоркського університету, результати підкреслюють, що депресія може мати різні біологічні прояви, які губляться за широкими діагностичними категоріями.
Чи зможе аналіз крові діагностувати депресію
Наразі депресію визначають переважно за симптомами, про які повідомляє пацієнт. Аналізи крові можуть допомогти виключити інші медичні причини поганого самопочуття, однак затвердженого біологічного тесту для надійного виявлення депресії поки немає.
Нові результати можуть допомогти в пошуку об’єктивних біомаркерів психічного здоров’я. У перспективі такі показники могли б доповнювати клінічне оцінювання та, можливо, допомагати прогнозувати, яке лікування краще підійде конкретній людині.
Проте дослідження виявило лише статистичний зв’язок, а не довело, що старіння моноцитів спричиняє депресію. Воно також не підтверджує, що відповідний аналіз крові вже здатний діагностувати цей розлад. Для цього потрібні додаткові дослідження на різних групах людей і перевірка точності такого підходу.
Поки що йдеться про перспективний напрям досліджень, а не про готовий діагностичний тест.