Міжзоряний гість 3I/ATLAS продовжує дивувати астрономів. Нове дослідження припускає, що загадковий об’єкт народився в середовищі, яке сильно відрізнялося від того, де сформувалася наша Сонячна система.
Особливо вражає його вода. У ній співвідношення дейтерію до звичайного водню становить близько 1%. Для типових комет Сонячної системи цей показник значно нижчий — приблизно 0,015–0,03%. Іншими словами, 3I/ATLAS містить надзвичайно багато так званої «важкої води».
Але це не єдина дивина. У міжзоряному об’єкті також виявили незвичайне співвідношення ізотопів вуглецю. Нове дослідження японських учених припускає, що обидві особливості можуть мати спільне походження — 3I/ATLAS міг сформуватися в середовищі з низькою «металічністю».
Для астрономів метали — це майже всі елементи важчі за гелій. Їхня концентрація у Всесвіті зростала протягом мільярдів років завдяки попереднім поколінням зір.
Щоб перевірити гіпотезу, дослідники змоделювали шлях водяного льоду від холодної міжзоряної хмари до майбутньої планетної системи. За температур близько −263°C звичайні хімічні реакції майже не працюють, але космічні промені запускають ланцюжок процесів, здатний накопичувати дейтерій.
У середовищі з низькою металічністю цьому процесу додатково сприяє дефіцит молекул чадного газу та деякі інші умови. У результаті в льоду може накопичуватися набагато більше дейтерію.
Цікаво, що подібний ефект виявили й у метані 3I/ATLAS: його вміст дейтерію також набагато вищий, ніж у відомих кометах Сонячної системи. Це означає, що 3I/ATLAS може бути своєрідною капсулою часу, яка зберегла хімічний слід зовсім іншого куточка Чумацького Шляху.
І хоча міжзоряний мандрівник уже залишає межі наших спостережень, він встиг показати головне: навіть одна чужа комета може розповісти вченим чимало про те, як формуються планети та хімічні речовини далеко за межами нашої Сонячної системи.
