Зазирніть усередину розслідування Бюро щодо Сасквоча. «Сховище» ФБР — це захопливий куточок Інтернету й водночас чудовий спосіб витратити час. Бібліотека ФБР, створена відповідно до Закону про свободу інформації (FOIA), містить тисячі раніше засекречених або давно забутих документів про дуже відомих — і дуже мертвих — знаменитостей, злочинців, політиків та інших осіб, що становлять інтерес. І все це доступне для безкоштовного перегляду, завдяки чому ви раптом можете провести три години, уважно читаючи звіти про всіх — від Аль Капоне до Анни Ніколь Сміт.
Зазвичай ФБР не публікує такі документи до смерті відповідної особи, що робить один конкретний витяг із «Сховища» — 22 чудових сторінки, присвячених істоті на ім’я Біґфут — особливо примітним із двох причин: здається, це підтверджує, що a) Біґфут мертвий, і b) Біґфут був реальний.
Міфічна істота, відома як Біґфут — або, якщо бажаєте, Сасквоч, Йові, Скунк-ейп чи Яялі, — має довгу й туманну історію. Люди клянуться, що бачать його століттями, зазвичай у лісах Північної Америки та найчастіше на північному заході Тихоокеанського узбережжя. А напівмавпа, напівлюдина, напівведмідь (усе, звісно, волохате) надихнула своїх фанатиків настільки, що найзатятіші прихильники навіть залучали уряд у пошуках правди.
Офіційна справа Біґфута, яку ми з неабияким задоволенням переглянули повністю, як і личить сумлінним журналістам-розслідувачам, здебільшого містить листування між Центром інформації та виставок Біґфута (BIC) у Даллесі, штат Орегон, та відділом науково-технічних служб ФБР за період із 1976 по 1977 роки.
У 1976 році директор BIC Пітер Бірн попросив ФБР дослідити дивний зразок волосся. «Ми не часто стикаємося з волоссям, яке не можемо ідентифікувати, а нинішній зразок — близько 15 волосин, прикріплених до крихітного шматочка шкіри — перший за шість років, який, на нашу думку, може мати значення».
У відповідь ФБР зазначило, що його лабораторія «здебільшого проводить експертизи для правоохоронних органів у рамках кримінальних розслідувань», але все ж погодилося дослідити волосся після того, як низка газет — включно з New York Times і Washington Star-News — привернула увагу до можливої реальності Біґфута.
Зрештою, після кількох місяців листування, задокументованого в матеріалах справи, ФБР передало результати експертизи як Бірну, так і Академії прикладних наук, що підтримувала його дослідження. На жаль, Біґфут не підтвердився.
«У результаті цих досліджень встановлено, що волосся належить тваринам родини оленевих», — написало ФБР, розбивши мрії прихильників Біґфута по всьому світу.
Хоча це розчарування, справа аж ніяк не закрита. Наскільки ми знаємо, ФБР може мати інші документи про Біґфута, які воно просто не показує, а вся ця історія — лише хитрий трюк, щоб збити нас зі сліду.
