Проблема валиких НРК лише у розмірах?
При створенні великих НРК розміром з сучасні бронемашини варто враховувати цілу низку додаткових факторів, які можна уникати у випадку з малими роботизованими комплексами.
Про це розповів генеральний директор "Укр Армо Тех" Геннадій Хіргій у інтерв'ю РБК-Україна.
"Зробити велику машину безпілотною технічно можливо. Набагато складніше зробити її надійною, автономною та реально придатною для використання на полі бою", – заявив Хіргій.
Він також додав, що чим більша і важча машина, тим складнішими стають системи керування, навігації, сприйняття навколишнього середовища та забезпечення безпеки руху.
"Людина за кермом постійно приймає велику кількість мікрорішень, причому робить це майже несвідомо: оцінює ґрунт, перешкоди, ухил, колію, можливість проїзду. Для НРК це повинні робити сенсори, ПЗ або дистанційний оператор. І часто досвід водія виявляється дієвішим за алгоритми", – підкреслив генеральний директор "Укр Армо Тех".
За його словами, друга проблема – зв’язок. На сучасному полі бою активно застосовуються засоби радіоелектронної боротьби, тому система не може бути повністю залежною від постійного каналу управління.
Звідси виникає третя і головна задача – автономність. Машина повинна зберігати здатність виконувати хоча б базові функції при погіршенні або втраті зв’язку.
"І зрештою – економіка. Якщо ми створюємо роботизовану платформу, яка за складністю та вартістю наближається до повноцінної бронемашини, необхідно чітко розуміти, яку перевагу вона дає військовому", – додав Хіргій.
Нагадаємо, як раніше повідомляло РБК-Україна, бійці батальйону НРК Alter Ego у складі 93-ї окремої механізованої бригади розробили унікальну технологію, яка дозволяє здійснювати десантування НРК за допомогою дронів.
Окрім того, напередодні стало відомо, що Третій армійський корпус вперше у світі десантував НРК з бомберів у тил ворога. Під час операції "Вівальді" окупантів атакували НРК-камікадзе, закинуті на понад 10 кілометрів углиб тилу.
