Які регіони опиняються в зоні найбільшого ризику?
Росія відновила удари по українській енергетиці. Перебої зі світлом почались у Києві та ряді регіонів. Напередодні опалювального сезону виникає питання – як Україна буде проходити чергову воєнну зиму.
Які цілі планує атакувати ворог, скільки годин може не бути світла, чи можливі проблеми з газом та що буде з теплом та водою у великих містах – у матеріалі РБК-Україна.
Головне:
- Стан готовності до зими цього року кращий, ніж минулого, адже створений додатковий захист енергетики та резерв обладнання.
- Нові ризики. Росія підготувала запас балістичних ракет, розробила та застосувала спеціальний дрон для уражень ліній електропередачі.
- Плани росіян. Ворог хоче відокремити Київ від енергомережі, атакувати інші великі міста, їх водо- і теплопостачання.
- Графіки відключень. В умовах сильних обстрілів за негативного сценарію світло може бути по 4 години на добу.
- Постачання газу. Запасу газу на зиму вистачає, але можливі локальні проблеми через пошкодження розподільчих мереж.
- Тепло і вода взимку. Для Києва будується додатковий захист електричних мереж, створюється резервне живлення для водного господарства, в регіонах також встановлюються мобільні котельні та насосні станції.
- Вразливі регіони. Суттєві загрози зберігаються для Одещини, прикордонних та прифронтових регіонів, критичним залишається питання щодо постачання тепла для Херсону.
Загальний рівень підготовки
Чергова спроба енергетичного перемир'я, яке оголошував Дональд Трамп, закінчилась нічим. В ніч на 12 жовтня Україна не наносила ударів по російським НПЗ, натомість агресор атакував український газовидобуток. “Отже, Росія порушила енергетичне перемир'я”, – прокоментував президент Володимир Зеленський.
Більш того, першу масовану атаку на енергетичну інфраструктуру у цьому сезоні агресор здійснив ще 30 вересня. Тоді було застосовано майже 190 дронів і балістичні ракети, основний удар припав на Київ та область.
Для захисту енергоінфраструктури з кінця попереднього опалювального сезону було зроблено багато роботи. Вона йшла за двома ключовими напрямками. Енергокомпанії виконували свої плани робіт (переважно за кредитні кошти). Для регіонів запровадили Плани стійкості, які фінансувалися з бюджету.
Ключові компанії, такі як "Укренерго" (оператор енергосистеми), "Укргідроенерго" (оператор великих гідроедектростанцій на Дніпрі та Дністрі), "Укргазвидобування" (найбільша газовидобувна компанія) та "Оператор газотранспортної системи" побудували захист для своїх об'єктів.
Складніша ситуація із будівництвом захисних споруд для облгазів та обленерго через дефіцит коштів, говорить в коментарі РБК-Україна директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.
Читайте також: Які доручення отримали енергетики на тлі нових ударів РФ?
Плани стійкості виконуються із відставанням, повідомив наприкінці вересня прем'єр-міністр Сергій Корецький. Роботи затримують повітряні тривоги та режим жорсткої економії, запроваджений з 1 вересня, який передбачає скорочення бюджетного фінансування капітального будівництва в четвертому кварталі.
На виконання Планів стійкості спочатку планували 255 млрд гривень (про це навесні заявляв ексміністр з відновлення Олексій Кулеба). На сьогодні виділено лише 67 млрд гривень. Проте, постачальники обладнання та будівельники продовжують працювати в кредит, під гарантії майбутніх виплат, адже зупиняти роботи не можна, говорить джерело РБК-Україна в уряді.
"Я оцінюю, що стан готовності – кращий ніж попереднього року, але і ризик обстрілів є більш значним, ніж був у 2025 році", – коментує виданню народний депутат, голова парламентського комітету з питань енергетики та ЖКП Андрій Герус.
Ворог змінив якісний склад засобів ураження та значно наростив їх кількість. Раніше Корецький повідомляв, що Росія накопичила запас балістики спеціально для ударів по енергетиці.
"Укриття збудовані, але якщо прилітає балістика, бетонна споруда не витримає таку ракету", – продовжує думку Герус.
Фото: Наслідки прильоту балістичної ракети в Києві на початку серпня (Getty Images)
Наприкінці вересня Росія вперше застосувала нову модифікацію безпілотника "Герань-4" із кумулятивно-ріжучою бойовою частиною, здатною пошкоджувати металеві конструкції мостів і ліній електропередачі.
Читайте також: Скільки Росія може виробляти реактивних безпілотників на місяць?
За словами джерела РБК-Україна в галузі, ворог може й надалі застосовувати такі безпілотники проти високовольтних ліній через Дніпро, опори яких складно відновлювати.
Стратегія російських атак
У плані РФ на зиму передбачені удари не лише по високовольтних мережах, а й по енергетичній та комунальній інфраструктурі.
"Минулого тижня (14-20 вересня – ред.) ми отримали від наших спецслужб матеріали, які вони отримали з російської сторони, – стратегія дій російських терористів на цю зиму", – повідомляв міністр енергетики Денис Шмигаль.
Серед цілей – не лише енергетика, але й системи водопостачання та водовідведення (каналізація) великих міст, удари по лініям електропередачі, які з'єднують Україну із сусідніми європейськими країнами.
Агресор чітко прорахував "наряди" – кількість та тип засобів ураження для кожного об'єкту енергетичної та комунальної інфраструктури, додав міністр.
На початку жовтня The New York Times опублікувала детальніший план атак росіян. Він передбачає удари по підстанціях "Укренерго" біля західного кордону, великих ГЕС, тепловій енергетиці та комунальному господарству, а також спроби відключити від енергосистеми три АЕС на підконтрольній Україні території.
Фото: Росія розробила детальний план атак української енергетики і необхідного для цього озброєння (інфографіка РБК-Україна)
Агресор планує використати проти України до тисячі ракет, дронів та авіабомб. Мета – відрізати великі міста від електро-, газо- та водопостачання і створити гуманітарну кризу, йдеться у публікації New York Times. Головними цілями стануть – Київ, Харків, Одеса та Львів, зазначив 2 жовтня в інтерв'ю Financial Times Володимир Зеленський.
Можливі графіки відключень
Через зупинку багатьох промислових підприємств споживання електроенергії нижче, ніж до повномасштабного вторгнення, тому наявної генерації має вистачити для зимового попиту, вважає аналітик ExPro Дар'я Орлова.
Проте, недостатньо збудовано генерації на лівому березі Дніпра, що створює ризики для цих областей у випадку пошкоджень ліній, які передають потужність із заходу на схід.
До третини всіх генеруючих потужностей представлені вугільними електростанціями. Вони мають значний запас палива – 1,7 млн тонн вугілля, повідомляла ексміністр енергетики Ольга Буславець. Разом з тим, вугільні енергоблоки працюють вже по 50-60 років, вони фізично відпрацювали свій ресурс і можуть ламатися. Також ці споруди – занадто великі, щоб їх захистити, тому ворогу легше вивести їх з ладу. Зважаючи на ці фактори, ризики дефіциту генерації залишаються "на столі", вважає Олександр Харченко.
Енергоблоки Трипільської ТЕС неодноразово зазнавали уражень протягом повномасштабної війни (фото Getty Images)
Імпорт електроенергії із сусідніх країн і надалі буде потрібен для покриття пікового споживання вранці та ввечері, додає Орлова.
Найбільші ризики для електропостачання – у Києві та Одесі через регулярні обстріли мереж. За оцінкою аналітик, у столиці можуть діяти суворіші графіки відключень, ніж в інших регіонах; ремонти ускладнюють повітряні тривоги.
Читайте також: Який буде тариф на електроенергію взимку?
За оцінкою одного з керівників енергетичних компаній, за середньої температури мінус 10 градусів і без обстрілів відключення можуть тривати до 8 годин на добу. За такої ж температури, але зі значними пошкодженнями, світло може бути лише 4 години на добу.
Комфортні запаси газу
Станом на 8 жовтня, запаси природного газу у підземних сховищах уже перевищують 15,8 млрд кубометрів, це найбільше значення за останні 3 роки на поточну дату.
"Цього запасу має вистачити для проходження опалювального сезону", – говорить в коментарі РБК-Україна аналітик газового ринку компанії ExPro Михайло Свищо.
Звичайно, необхідно брати у розрахунок спроби ворога атакувати інфраструктуру газових сховищ та видобуток. Зупинити відбір газу зі сховищ – доволі складно, адже більшість сховищ розташовані на Західній Україні, їх наземна інфраструктура є розгалуженою і у оператора (держкомпанії "Укртрансгаз") є можливість перемикати відбір газу між різними сховищами, коментує співрозмовник.
Читайте також: Якими будуть тарифи на газ до кінця зими?
Щоб мати оперативний резерв, у "Нафтогазі" розраховують на постачання газу. Це власний видобуток, підземні сховища та імпорт з європейських країн.
Нещодавно "Нафтогаз" розпочав продаж за кордон газу, який був придбаний компанією на європейському ринку і зберігався в Україні у режимі митного складу. "Ці операції є частиною механізму по забезпеченню гарантованого імпорту необхідних обсягів природного газу в зимовий період в разі потреби", – пояснили РБК-Україна доцільність такого продажу в "Нафтогазі". Таким чином, компанія намагається заробити кошти, щоб законтрактувати імпортний ресурс з поставкою протягом холодних місяців.
Фото: Готовність до майбутньої зими – вища ніж торік, але й виклики також зросли (інфографіка РБК-Україна)
"У нас більші запаси газу, кращий захист об'єктів, є домовленості щодо імпорту, стабільний видобуток та знижене споживання (через зупинку промислових підприємств – ред.), тому є сподівання, що із постачанням газу все буде добре", – говорить Михайло Свищо.
На фоні гарних запасів газу, вперше з 2022 року уряд дозволив приватним видобувним компаніям експортувати газ. Такі поставки будуть мати обмежений характер: дозволяється експортувати лише 15% видобутку, експорт можливий лише у жовтні-листопаді, у разі необхідності уряд залишає за собою можливість зупинити ці поставки. Тому, навіть з урахуванням експорту, газу для проходження зими вистачить, переконаний аналітик.
Проте можливі проблеми з газопостачанням локального характеру, якщо в регіоні внаслідок обстрілу або падіння уламків буде пошкоджена газорозподільна мережа. Наприклад, в наслідок обстрілу в ніч на 7 жовтня було пошкоджено газопровід в м. Прилуки Чернігівської області, в результаті – без газу тимчасово залишалися 18 тисяч споживачів, повідомляв у Facebook в. о. голови правління "Нафтогазу" Сергій Федоренко.
У такому випадку газовики перекривають пошкоджену ділянку газопроводу, заварюють труби, повертають тиск до належного рівня і через 3-6 годин газопостачання для споживачів може бути відновленим, описує алгоритм дій Олександр Харченко.
Відновлення мережі намагаються здійснити якомога швидше, щоб не допустити ситуації повної зупинки постачання газу для споживача. Адже у такому випадку працівники облгазів повинні будуть перевірити герметичність мережі в кожній квартирі або будинку перед відновлення подачі газу. Для оперативного ремонту локальних мереж, "Нафтогаз" додатково сформував 885 бригад технічної допомоги (майже 4 тисячі співробітників) та аварійний запас обладнання, повідомили РБК-Україна в компанії.
Наявність води і тепла взимку
Один із головних ризиків зими – удари по зношених системах теплопостачання. Їхня робота залежить від водоканалів і каналізації. Без води може зупинитися теплопостачання, а без водовідведення – водопостачання.
"В умовах зими зупинка цих систем може призвести до екологічних і техногенних катастроф", – коментує РБК-Україна екскерівник Державного агентства відновлення, мер Житомира (2015-2024 роки) Сергій Сухомлин.
Щоб цього не допустити, в багатьох містах водоканали та теплокомуненерго забезпечуються генераторами, сонячними електростанціями, хоча останні взимку працюють на невеликий відсоток потужності. Також регіони дбають про фізичний захист каналізаційних насосних станцій та водозаборів від російських атак.
"Приклади – це Дніпро, Кривий Ріг та Запоріжжя, які перебувають під постійними ударами. Наявність води в цих містах підтверджує факт, що всі ці заходи – ефективні та працюють", – говорить Сухомлин.
Фото: Удари по воді та каналізаційним системам – один із найбільших викликів наступної зими (інфографіка РБК-Україна)
Плани стійкості передбачали ще один захід – це мобільні станції забору води. Це плаваючі насосні станції, які можуть качати воду із річки або озера. В багатьох містах вони вже працюють, додає співрозмовник.
В перспективі, для більш надійного теплозабезпечення, необхідно мати мінімум два джерел тепла для кожного теплового району міста. Це складно зробили, адже з радянських часів в більшості міст була створена централізована система теплопостачання. Проте, протягом наступних 3-4 років необхідно розширити мережу мобільних котельних (резервних джерел тепла) та будувати додаткові теплотраси між різними районами міст, вважає Олександр Харченко.
Київ закуповує мобільні котельні, які можна приєднати до теплової системи певного будинку (фото прес-служба КМДА) Виклики для столиці та регіонів
Перші обстріли енергетичної інфраструктури Києва показали її вразливість. 8 жовтня у місті були введені аварійні відключення світла, почалися тривалі перебої з водопостачанням. Це відбулося через дефіцит внутрішньої генерації у столиці та значні пошкодження мереж, які передають потужність від великих електростанцій.
На фоні цього мер Віталій Кличко закликав киян виїхати з міста на зиму, а Зеленський звинуватив міську владу у "майже повному невиконанні необхідних кроків". Така ситуація – лише частина плану агресора, який прагне від'єднати Київ від енергосистеми України й перетворити його на енергоострів, вважає директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
Агресор ще раніше завдава ударів по власній генерації Києва – ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 та Дарницькій ТЕЦ, а нещодавно атакував Трипільську ТЕС, яка розташована на південь від міста. Також під удар потрапили підстанції магістральних мереж, які з'єднують столицю з енергосистемою.
"Мабуть, вони вирішили не розпорошувати свої зусилля і будуть концентруватися на столиці. На їх думку, це дасть результат", – говорить експерт.
Швидше за все, як і минулої зими ворог буде намагатися зупинити виробництво тепла на ТЕЦ. У відповідь, в Києві вже запущена в роботу розподілена газова генерація, краще захищені навколишні підстанції "Укренерго" та розподільчі мережі. Ставка робиться на те, щоб жителі, які вимушено будуть залишатися без тепла тривалий час, мали краще забезпечення електроенергією, повідомляє джерело видання в енергетичній галузі.
Досвід минулого року свідчить, що споживання електроенергії у квартирі, де немає тепла, може зрости у 2,5 рази, говорять в компанії ДТЕК, яка є оператором мереж столиці. Для його покриття енергетики усунули найбільш проблемні місця та оновили багато кабельних мереж.
Незважаючи на ці заходи, повністю замістити централізоване опалення за рахунок електрообігріву – неможливо, адже електромережі не розраховані на такі навантаження.
"Тому повторення минулогорічного сценарію з відсутністю опалення є потенційно кризовим для енергопостачання столиці", – додали представники ДТЕК.
Енергетики столиці провели ремонт найбільш проблемних місць в мережах (фото Getty Images)
Для безпеки водопостачання та водовідведення столиці, створюється резервне живлення для "Київводоканалу" (генеруючі установки потужністю 10-20 МВт).
"Ми вже завершили перший із трьох етапів і плануємо закінчити роботи до кінця року", – повідомив 17 вересня заступник голови КМДА Петро Пантелеєв під час круглого столу аналітичного центру We Build Ukraine.
Читайте також: Чому перші обстріли залишили Київ без світла?
"Київводоканал" забезпечують генераторами із запасом понад 5 тис. тонн палива, також навчають екстрені служби. Окремо, місто готує допомогу маломобільним людям на випадок тривалої відсутності тепла й світла, додав чиновник.
Підготовку нової розподіленої генерації, яка має закрити потребу столиці у енергоживленні водо- і теплопостачання, підтвердив Олександр Харченко. Проте, введення її в експлуатацію планується у листопаді-грудні цього року, прокоментував експерт в інтерв'ю YouTube-каналу "Це база".
Вразливою залишається Одеса та область, оскільки регіон є енергодефіцитним, пояснює Омельченко.
"З початку липня атаки ворога на Одещині значно посилилися", – повідомили виданню в компанії ДТЕК, де працює її обленерго.
Енергетики намагаються швидше провести ремонтні роботи, але вимушені зупинятися на час повітряних тривог.
За час повномасштабної війни, світло в Одеській області повернули 9 млн споживачів, це означає, що для кожної оселі області подачу електроенергії відновлювали 9 разів, прокоментували в ДТЕК.
Складною буде залишатися ситуація для прифронтових та прикордонних регіонів – Сумщини, Чернігівщини, Херсонщини, Дніпропетровщини та Харківщини, зазначає Омельченко.
Наприклад, у Сумах, де місцева ТЕЦ вже зазнавала ударів, є програма для надання коштів на купівлю зарядних станцій людям, які проживають у багатоквартирних будинках. Водоканал забезпечений когенераційними установками, а для подачі тепла придбані 20 блочно-модульних котельних, повідомили РБК-Україна в Департаменті інфраструктури міста Сумської міськради.
Дуже напружене становище в Херсоні, адже в кінці серпня росіяни розбомбили Херсонську ТЕЦ, а її відновлення утруднене через постійні повітряні удари.
"Російські окупанти безперервно обстрілюють область з артилерії та авіації, а також тероризують цивільних мешканців дронами. Через це Херсон може залишатися без електро- та теплопостачання не на години чи дні, а на тривалий час", – сказав в коментарі РБК-Україна заступник голови Херсонської ОДА Олександр Толоконніков.
Місту важко здійснювати ремонти через дефіцит працівників комунального господарства. Тому, співрозмовник закликав жителів міста, особливо родини з дітьми та літніх людей евакуюватися на зиму в інші регіони України.
Сценарій проходження зими
До опалювального сезону також мають готуватися організації, які відповідають за багатоквартирні будинки. ЖЕКам та ОСББ варто перевірити електромережі й теплове обладнання будинків. А бізнесу та населенню – провести техогляд генераторів, підготувати зарядні пристрої, радять Володимир Омельченко та Дар'я Орлова.
Нові ризики лякають і змушують задуматися над тим, як країна буде проходити цю зиму. Але подібні труднощі долаються не вперше і тому, швидше за все, процес буде розвиватися хвилями: "виклик з боку ворога – відповідь України", знову виклик і знову відповідь, говорить в коментарі РБК-Україна ексчленкиня НКРЕКП (2019-2024 роки) Ольга Бабій.
Щоб не сталося енергетики та інші працівники житлово-комунального господарства будуть ремонтувати пошкоджене обладнання, в той же час сподіваємося, що оборонно-промисловий сектор підготує та масштабує технології для протидії балістиці та реактивним дронам.
"У таких хвилях ми пройшли попередні зими, так воно буде тривати й надалі", – говорить Бабій та додає, що ключовою перевагою зараз є досвід, який країна здобула за попередні роки війни.
Важко не погодитися: кожна ланка системи має зробити все від неї залежне. Лише тоді можна досягти максимальної готовності до початку опалювального сезону і розраховувати на його успішне проходження.
Питання – Відповіді (FAQ):
– Яка загальний рівень підготовки до опалювального сезону 2026-2027 років?
– Рівень готовності цього року є вищим за попередній, збудовано багато інженерного захисту для об’єктів енергетики, теплового господарства та водоканалів. Проте, з’явилися нові виклики, наприклад, дрони із кумулятивною бойовою частиною для уражень ліній електропередачі, накопичений Росією запас балістичних ракет.
– Скільки годин може не бути світла взимку?
– За температури мінус 10 градусів без нових обстрілів відключення можуть тривати до 8 годин на добу. За значних пошкоджень світло може бути лише близько 4 годин. Це сценарні оцінки, а не графік відключень.
– Чи вистачить газу на зиму?
– Так, запаси газу в підземних сховищах перевищують 15,8 млрд кубометрів – це рекорд за останні 3 роки. Проблеми із постачанням газу на рівні цілої країни – малоймовірні, проте, можливі локальні пошкодження газових мереж і проблеми з його постачанням.
– Які регіони найбільше ризикують залишитися без світла й тепла?
– Найбільші ризики – у Києві та Одесі, а також у прифронтових і прикордонних регіонах. У Херсоні ситуацію ускладнює зруйнована ТЕЦ і постійні обстріли.
– Як Київ підготувався до зими?
– Вочевидь, ворог спробує залишили Київ без зв’язку з енергосистемою країни і створити проблеми з теплом для жителів районів, які залежать від роботи великих ТЕЦ. Щоб цього не допустити, створений захист на підстанціях "Укренерго", розподільчих мереж, забезпечене резервне живлення для об’єктів "Київводоканалу". Готується підтримка для маломобільних категорій населення у разі відсутності тепла і води.
– Чи можливі перебої з водою та опаленням?
– Так, адже водоканали й системи теплопостачання залежать від електроенергії. Для зменшення ризиків міста посилюють захист, створюють резервне живлення та встановлюють мобільні котельні й насосні станції.
