Чим закінчилася спроба відкрити доступ промисловості до довгих контрактів з генерацією?
Металургія України переживає дуже складні часи – цілі металургійні комбінати зупиняються через обстріли, їх бізнес-модель підриває висока ціна на електроенергію.
Наскільки дорога електроенергія для української промисловості, який механізм був застосований для енергозабезпечення підприємств і як він має бути покращений надалі читайте у розгорнутому матеріалі РБК-Україна – "Дорога електроенергія для металургії. Як забезпечити прямі контракти між промисловістю та генерацією", надалі подаються основні тези статті.
Росія продовжує цілеспрямовано атакувати одну з найбільших галузей української промисловості – металургію. Після атаки 16 серпня частково зупинив роботу найбільший в Україні металургійний комбінат "ArcelorMIttal Кривий Ріг". 27 серпня ворог завдав повторного удару по "Запоріжсталі". Наразі невідомо, коли підприємство зможе відновити роботу.
З початку року металурги вимушено скоротили випуск продукції та поставки на зовнішній ринок через блокування морських портів та запровадження з початку цього року вуглецевого податку на кордоні з ЄС. Настільки драматичну для галузі картину доповнило зростання з 1 серпня тарифів на залізничні перевезення та висока вартість електроенергії.
Як дорога електроенергія підриває позиції металургів
Вартість електроенергії для української промисловості зачасту перевищує ціну в Європі. Наприклад, за 9 місяців минулого року середня ціна на електроенергію на ринку "на добу наперед" в Україні складала 106 євро за мегават-годину, за цей же період у Франції вона становила 61 євро, у Чехії – 94 євро та в Німеччині – 80 євро/мегават-годину, свідчать дані аналітичної компанії "Укрпромзовнішекспертиза".
Незважаючи на те, що останніми місяцями вартість електроенергії для промисловості дещо знизилася (через зниження попиту), проте вартість цього енергоресурсу все лишається високою для кінцевих споживачів, особливо таких як металургійні комбінати.
Читайте також: Який масштаб кризи в металургії на сьогодні?
Витрати на електроенергію складають вагому частку у структурі собівартості металургійної продукції. Наприклад, у структурі ціни залізорудного концентрату енергетична складова становить 50-60%, залізорудних окатків – 30-35%, а для сталі, яка була виплавлена в електродугових печах, цей показник становить 10-15%, прокоментували виданню в профільній консалтинговій компанії GMK Center.
Електроенергія займає вагому частку у процесі виплавки сталі (ArcelorMittal Кривий Ріг)
Така цінова ситуація є згубною для енергоємних підприємств. Промислова політика в Україні має бути спрямована на те, щоб ціна енергоносія для промисловості була найнижчою в ЄС, вважає народний депутат, заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
Високі внутрішні ціни на електроенергію погіршують вразливе становище України на міжнародному ринку. Адже, Китай та Туреччина, які є конкурентами України на європейському ринку металопродукції, напряму підтримують свої галузі. В Китаї застосовується пільгова ціна на електроенергію для чорної та кольорової металургії, а в турецькі компанії продовжують закуповувати в Росії сировину із суттєвим дисконтом.
Країни ЄС також надають суттєву підтримку своїм виробникам. Однією з таких програм Єврокомісії є компенсація непрямих вуглецевих витрат, яка надається підприємствам з великим енергоспоживанням та значними викидами вуглекислого газу. До 2030 року діє інша програма в ЄС – Clean Industrial Deal (англ. Угода за чисту промисловість), яка передбачає фінансування промисловості для зниження її енерговитрат.
"Фактично, це субсидування частини енергетичних витрат підприємств", – говорить аналітик GMK Center, кандидат економічних наук Андрій Глущенко та додає, що на фінансування згаданих програм щороку спрямовуються мільярди євро.
Читайте також: Скільки ВВП може забрати в України вуглецеве мито ЄС?
Такі країни як Італія та Німеччина мають окремі програми підтримки власної металургії, яка стала заручником високих світових цін на енергоносії. "Це результат продуманої промислової політики", – вважає Кисилевський та додає, що Україна має рухатися таким же шляхом.
Які результати перших аукціонів на довгі контракти
Щоб забезпечити промисловість великим обсягами електроенергії за прийнятною ціною, уряд дозволив проведення аукціонів, за результатами яких мають укладатися договори на квартал, півріччя та рік. Обов'язок продавати електроенергію був покладений на державні компанії "Енергоатом" та "Укргідроенерго".
Договори на тривалий період дозволять виробникам електроенергії застрахувати себе від падіння ціни, яке зазвичай відбувається у травні-червні, а споживачів – від її зростання, яке характерне для січня-лютого. В Європі промисловість купує близько 70% всієї електроенергії саме на сегменті довгих контрактів, коментує народний депутат, голова парламентського комітету з питань енергетики та ЖКП Андрій Герус.
Атомні електростанції – це найбільше джерело виробництва електроенергії в Україні (Хмельницька АЕС, Getty Images)
Перші такі аукціони пройшли у другій половині липня. На торгах була виставлені невеликі обсяги двох генеруючих компаній (до 4% від прогнозного виробництва), учасники аукціонів уклали контракти з поставкою на 2, 5 та 11 місяців.
Читайте також: В парламенті закликають не зволікати з призначенням нового керівництва "Енергоатома"
За результатами аукціонів переважними покупцями електроенергії стали трейдери, а не кінцеві промислові споживачі. Це пояснюється тим, що виставлені обсяги були розбиті на досить дрібні лоти, розмір гарантійного внеску не був чітко визначеним, а ціна зросла до такого рівня, який не відповідав очікуванням таких великих промислових підприємств, як наприклад "ArcelorMittal Кривий Ріг", повідомили РБК-Україна в компанії.
Що треба змінити в моделі аукціонів
Участь трейдерів не дає можливості сформувати ціну, яка могла би бути об'єктивним індикатором для кінцевого споживача, тому для поліпшення моделі аукціонів варто вилучити трейдерів з учасників торгів.
Важливо також збільшити обсяг лотів, наприклад, до 20 мегават. Таке значення більше відповідає профілю споживання великого промислового підприємства у порівнянні з лотами 2-5 мегават, які застосовуалися у перших аукціонах.
Металургійні комбінати мають значний обсяг споживання, для покриття якого необхідіні лоти більшого розміру (Getty Images)
Щоб ціна на торгах більше відповідала бізнес-моделі промисловості необхідно перегялнути алгоритм визначення стартової ціни. Обґрунтованим підходом буде використання індикатора середньозваженої ціни на РДН за попередній відповідний період, але з дисконтом 30%.
Для належного насичення попиту варто збільшити пропозицію обсягів електроенергії від державних компаній. Доречно буде збільшити ці обсяги удвічі.
Читайте також: Як обстріли можуть скоротити експорт залізної руди?
Важливими нюанасами торгів є гранична кількість учасників – п'ять покупців. Цю вимогу варто скасувати, адже діючі правила не забороняють покупцям подавати заявки за ціною нижче стартової.
Щоб підвищити рівень прогнозованості фінансової моделі, необхідно зафіксувати ставку гарантійного внеску, яку має застосовувати продавець. Такі пропозиції висловили ряд покупців електроенергії, опитаних РБК-Україна.
Аукціони мають давати можливість саме промисловості укладати прямі контракти з генерацією. Якщо цього не відбувається, втрачається мета їх запровадження, вважає президент "Українського союзу промисловців та підприємців" Анатолій Кінах.
Можливість отримати енергоресурс за прийнятною ціною покращить нинішнє критичне становище металургії і додасть тисячам працівників галузі впевненості у майбутньому.
Нагадаймо, 27 серпня голова підкомітету з питань промислової політики Комітету ВР з питань економічного розвитку Муса Магомедов заявив, що металургія опинилися в критичному становищі і потребує термінової підтримки з боку уряду.
31 серпня президент асоціації "Укрметалургпром" Олександр Каленков висловив припущення, що за підсумками цього року виробництво в галузі може скоротитися щонайменше на 50%. У липні виплавка чавуну впала на 37,6% у річному вимірі – до 432,2 тис. тонн. Виробництво сталі скоротилося на 21,3% – до 457 тис. тонн, а прокату – на 30,7%, до 382,7 тис. тонн.
