Порти, тарифи УЗ, CBAM і квоти ЄС посилюють кризу в промисловості України
Українська промисловість працює під одночасним тиском російських атак, проблем із морською та залізничною логістикою, високого тарифного навантаження і нових обмежень на ринку ЄС.
Як повідомляє РБК-Україна, про це заявив віце-президент ICC Ukraine з питань промислової стратегії Богдан Іванюк.
За його словами, для збереження виробництва та експорту державі необхідно знизити витрати бізнесу, активізувати переговори з Євросоюзом і розширити доступ великих підприємств до фінансування.
Читайте також: На додачу до російських ударів. Як ціна на електроенергію б'є по металургам і що з цим робити Внесок промисловості у ВВП України
Як підкреслив Іванюк, промисловість формує близько 20% ВВП України. Частка гірничо-металургійного комплексу нині становить близько 5,5% ВВП, тоді як до повномасштабної війни вона перевищувала 10%.
Водночас, валютна виручка ГМК скоротилася з приблизно 22 млрд доларів у 2021 році до близько 6 млрд доларів на рік, а кількість зайнятих у галузі зменшилася з понад 130 тис. до більш ніж 60 тис. працівників.
Один працівник металургії забезпечує роботою понад сім людей у суміжних секторах, тому зупинка великих підприємств має значно ширший ефект для економіки, наголосив Іванюк.
Ключові виклики
Одним із ключових викликів він назвав логістику. Через проблеми з роботою чорноморських портів промисловість втратила основний канал масового експорту, а повноцінної альтернативи глибоководним портам немає.
У 2025 році через українські глибоководні порти пройшло близько 80 млн тонн вантажів. Потенціал переорієнтації через Дунай він оцінює максимум приблизно у 28 млн тонн. Крім того, сухопутні маршрути через країни ЄС у 2-3 рази дорожчі, що робить їх економічно невигідними для низькомаржинальної продукції.
Окремою проблемою в ICC Ukraine вважають підвищення вантажних тарифів "Укрзалізниці" на 30% – завдання по зниженню тарифів Іванюк вважає першочерговим для держави.
"В Канаді війни немає. Але Канада виділила певну суму для того, щоб знизити залізничний тариф, а також портовий на 50%. Аналогічно повинна зробити Україна для підтримки своєї промисловості. Необхідно знизити тарифне навантаження. І не тільки в логістиці, а й в енергетиці та інших сферах. Державне тарифне навантаження на бізнес зараз потрібно зменшити, щоб підприємства могли працювати й експортувати", – зазначив Іванюк.
Підвищення тарифів УЗ
За його словами, вантажні перевезення УЗ у 2025 році були прибутковими, тоді як основний збиток формував пасажирський сегмент. Тому перекладання цих витрат на промислових вантажовідправників, на думку ICC Ukraine, лише погіршує конкурентоспроможність підприємств.
Ще одним напрямом має стати перегляд умов торгівлі з ЄС: в ICC Ukraine закликали уряд активізувати переговори щодо CBAM та металургійних квот. Іванюк наголосив, що українські підприємства працюють в умовах війни, які принципово відрізняються від умов європейських виробників.
Тому, на його думку, Україна має домагатися спеціальних умов щодо CBAM, а квоти на металопродукцію – щонайменше зберегти на рівні фактичного експорту 2025 року.
Доступ до фінансування
Окремим питанням він назвав доступ до фінансування. Державні програми традиційно орієнтовані переважно на малий і середній бізнес, тоді як великі промислові підприємства в прифронтових регіонах також зазнають пошкоджень, скорочують виробництво і потребують ресурсів для збереження колективів. За його словами, для України зараз критично важлива узгоджена промислова політика: дешевша логістика та енергія, відновлення доступу до зовнішніх ринків, фінансування виробництва і збереження трудових колективів.
"Одне бажання – залишатися живими, працювати й експортувати", – підсумував Іванюк.
Раніше повідомлялося, що європейські, китайські та турецькі металургійні компанії отримують значну підтримку від своїх урядів для зниження собівартості їх продукції, що створює жорсткі конкурентні умови для української металургії.
