Міністерство фінансів підготувало звіт про фіскальні ризики, які можуть вплинути на бюджетні показники у 2026 році.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на проєкту бюджету на 2026 рік (№14000).
До переліку увійшли воєнні дії та їх наслідки, зростання боргового навантаження, проблеми у держсекторі, соціальній сфері та сільському господарстві. Також відзначаються ризики від судових рішень, нестабільності фінансового сектору, приватизації, надзвичайних ситуацій.
Ймовірність реалізації більшості ризиків оцінена як висока. Їхній вплив може перевищувати 0,5% ВВП, що загрожує макрофінансовій стабільності та виконанню держбюджету. 
Макроекономічні виклики
Згідно з прогнозом уряду, у 2026 році Україна залишатиметься у стані воєнної економіки. Зберігатимуться високі оборонні витрати, структурні дисбаланси та повільне відновлення виробництва. Обмежене повернення мігрантів і руйнування інфраструктури гальмуватимуть розвиток.
Серед зовнішніх чинників ризику: військова агресія Росії, невизначеність із міжнародною підтримкою, коливання цін на енергоресурси та продовольство, можливі глобальні рецесійні тенденції. Внутрішні проблеми – це демографічна криза, дефіцит робочої сили, руйнування підприємств і логістики.
Демографія та інвестиції
"Депопуляція населення відбувається через війну, високий рівень передчасної смертності, масову еміграцію, передусім жінок та дітей", – йдеться в документі.
За даними Мінсоцполітики середня очікувана тривалість життя скоротилася з 66,4 років для чоловіків і 76,2 років для жінок у 2020 році до 57,3 років і 70,9 років у 2023 році, що обмежує потенціал робочої сили та впливає на можливості економічного відновлення.
Одночасно з початком повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році на ринку праці сформувався суттєвий дисбаланс між попитом і пропозицією робочої сили, що охоплює різні галузі та професійні категорії, зазначили в уряді.
Ще одним викликом є низький рівень прямих іноземних інвестицій. У 2022 році їх обсяг впав до 0,1% ВВП і відновився лише частково завдяки реінвестиціям. Хронічне недофінансування обмежує розвиток виробництва та технологій.
Міжнародна підтримка та агросектор
Мінфін попереджає: скорочення міжнародної допомоги може призвести до проблем із фінансуванням бюджету, підтримкою бізнесу та соціальних видатків. Ймовірність цього ризику оцінена як середня.
Окрему увагу приділено агросектору. Війна призвела до втрати понад 1 млн гектарів угідь. Загальні збитки у сільському господарстві оцінюються у 72,7 млрд доларів. Це створює ризики для валютних надходжень, продовольчої безпеки та інфляції.
Глобальна економіка та прогнози
Скорочення світового попиту на український експорт, зокрема на зерно і металургію, також може негативно вплинути на економіку. При глобальній рецесії можливе зростання дефіциту поточного рахунку та боргового навантаження.
Нацбанк і уряд прогнозують зростання ВВП у 2026 році на рівні 2,3-2,4%. Водночас Мінфін застерігає, що реалізація кількох ризиків одночасно може значно знизити ці показники.
Вплив на бюджет
За оцінками Мінфіну:
- руйнування інфраструктури може зменшити ВВП на 1,4 п.п.;
- демографічна криза та дефіцит робочої сили – на 1,8 п.п.;
- низький врожай зернових – до 0,8 п.п.;
- скорочення міжнародної допомоги – до 2,3 п.п.
Розрахунки свідчать, що потенційний негативний вплив окремих шоків на макроекономічне середовище та доходи загального фонду зведеного бюджету коливається в діапазоні від 1,9 млрд грн (0,02% ВВП) до 44,7 млрд гривень (0,44% ВВП). 
Вплив кожного ризику має власну специфіку, пов’язану як із масштабами впливу на реальний ВВП, так із структурою доходів бюджету. Арифметична сума втрат у разі одночасного настання всіх зазначених ризиків становить 124,2 млрд гривень, або майже 1,2% ВВП. Це означає потенційне зростання бюджетного дефіциту та потреби у додатковому фінансуванні, або відповідного скорочення видатків.
Нагадаємо, уряд при розробці проєкту держбюджету на 2026 рік обрав негативний сценарій продовження війни у 2026 році.
Водночас уряд прогнозує зростання економіки України наступного року на 2,4%.
