Останніми місяцями точаться активні дискусії щодо важливості детінізації економіки, мінімізації корупції – як додаткових джерел фінансування оборони країни та вирівнювання конкуренції. Багато уваги представники влади приділяють схемам з використанням спрощеної системи оподаткування, у Національній стратегії доходів до 2030 року реформам спрощенки присвятили цілий розділ.
Наскільки значними є втрати від схем зі спрощеною системою оподаткування – відповідь на це питання дали фахівці аналітичних центрів "CASE-Україна" та ІСЕТ, які провели нове дослідження найбільших схем тіньової економіки, за підтримки CIPE та "ІСАР Єднання", та на основі оновлених даних навели висновки дослідження у вигляді графіки.
Лідерами серед найбільших схем мінімізації податків стали схеми з контрабандою та сірим імпортом – пов’язані з ними втрати бюджету оцінюються у 120–167 млрд грн на рік; та схеми із заробітними платами в конвертах – 115–230 млрд грн втрат бюджету на рік.
Офшорні схеми, незаконний обіг контрафактних товарів, формування схемного податкового кредиту – значно зменшились порівняно з минулими роками.
Схема "ФОП замість найму", коли замість оформлення трудових відносин з працівниками компанії пропонують громадянам оформити ФОП та підписують з ними договір про надання послуг, сягає за оборотами до 45 млрд грн на рік та призводить до недонадходжень держбюджету в сумі 4–10 млрд грн за рік.
Що робити зі схемою "ФОП замість найму"
Пропозиції Мінфіну
У першу чергу державі варто зосередитись на найбільших схемах мінімізації податків, які призводять до втрат бюджету у сотні мільярдів гривень на рік. На щастя, цього року, після кількох років зволікань рух у цьому напрямку розпочався. Так, парламент ухвалив в цілому революційні проєкти з повного перезавантаження Митниці та Бюро економічної безпеки – комісіями з вирішальним голосом міжнародників.
Тож існує велика ймовірність, що народні депутати звернуть увагу і на менші за обсягами схеми, зокрема й тому, що необхідність таких змін передбачена Меморандумом з МВФ. У Меморандумі, зокрема, зазначено, що Україна буде прагнути "зробити економічно недоцільним використання системи спрощеного оподаткування для переведення правової бази трудових відносин у цивільно-правову площину".
Також багато уваги у Меморандумі з МВФ приділено Нацстратегії доходів, яка містить вкрай негативні пункти щодо спрощенки. Замість того, щоб вирішити конкретні проблеми зі спрощеною системою оподаткування, – Мінфін пропонує "стріляти з гармат по горобцях", що вкрай негативно вплине на мікробізнес в цілому.
Зокрема Нацстратегія пропонує:
- запровадження РРО для всіх груп ФОП,
- запровадження товарного обліку для всіх груп ФОП,
- перехід на ПДВ після досягнення обороту 1 млн грн у поточному році,
- ліквідація спрощеної системи для аграріїв,
- відкриття банківської таємниці, можливість арешту рахунків та майна підприємців без рішення суду.
Ці пропозиції Мінфіну перетворюють спрощену систему на загальну, нівелюють одну з небагатьох переваг нашої країни, і в той же час не вирішують проблем зі зловживаннями спрощенкою, а лише сприятимуть тінізації та корупції.
Пропозиції аналітичних центрів
Спільними пропозиціями аналітичних центрів – учасників Економічної експертної платформи – є такі.
Необхідно зберегти поточну спрощену систему оподаткування як одну з небагатьох переваг нашої країни. В той же час для мінімізації зловживань крупним бізнесом спрощеною системою необхідно:
а) законодавчо визначити критерії для розділення трудових відносин і фрілансу (законопроєкт №5054-1);
б) передбачити можливість застосування підвищеної ставки єдиного податку для послуг на 3 групі ФОП;
в) виокремити податок на землю та нерухомість з єдиного податку 1, 2, 3 груп;
г) запровадити механізми стимулювання покупця отримувати чек;
д) скасувати обов’язок використовувати РРО для всіх ФОП 2 та 3 групи, окрім чітко окресленого кола платників з підвищеним ризиком перевищення лімітів, яке має визначатися виключно на основі економічної доцільності.
Для мінімізації схеми "ФОП замість найму" ключовим є законодавче запровадження чітких критеріїв трудових відносин та якісного механізму контролю. Ці норми фахово виписані у проєкті закону №5054-1, який кілька років тому напрацьований спільно народними депутатами, аналітичними центрами та провідними бізнес асоціаціями.
Зокрема, проєктом передбачено, що робота може бути визнана такою, що виконується в межах трудових відносин, незалежно від назви та виду договірних відносин між сторонами, якщо наявні чотири і більше зазначених ознак трудових відносин:
- особисте виконання особою роботи за конкретною кваліфікацією, професією, посадою за дорученням та під контролем особи, в інтересах якої виконуються роботи;
- здійснення регулювання процесу праці, що носить постійний характер та, як правило, не передбачає встановлення особі конкретно визначеного результату (обсягу) робіт за певний період часу;
- виконання роботи на визначеному або погодженому з особою, в інтересах якої виконується робота, робочому місці з дотриманням встановлених нею правил внутрішнього трудового розпорядку;
- організація умов праці, зокрема, надання засобів виробництва (обладнання, інструментів, матеріалів, сировини, робочого місця), забезпечується особою, в інтересах якої виконується робота;
- систематична виплата особі, яка виконує роботу, винагороди у грошовій та / або натуральній формі;
- встановлення особою, в інтересах якої виконується робота, тривалості робочого часу та часу відпочинку;
- відшкодування поїздок та інших фінансових витрат, пов’язаних з виконанням роботи, особою, в інтересах якої виконується робота.
Під час встановлення наявності трудових відносин за трудовим договором, укладеним фізичною особою з фізичною особою-підприємцем, яка використовує найману працю, робота може бути визнана такою, що виконується в межах трудових відносин, незалежно від назви та виду договірних відносин між сторонами, якщо є шість і більше зазначених ознак наявності трудових відносин.
Перевірку та кваліфікацію виду відносин – згаданим законопроєктом покладено на Державну службу з питань праці, яка виключно в судовому порядку доводить наявність порушень відповідно до норм ПЗУ №5054-1.
На думку фахівців аналітичних центрів, проєкт №5054-1 містить лише кілька недоліків, які необхідно виправити до другого читання: а) уніфікувати критерії трудових відносин для юридичних та фізичних осіб-підприємців, привести їх до шести критеріїв з семи; б) доповнити повноваження інспекції з праці правом звернення до суду щодо критеріїв трудових відносин.
Сподіваємось, що народні депутати врахують пропозиції аналітичних центрів і ближчим часом реалізують проєкт №5054-1 із необхідними доопрацюваннями до другого читання, в той же час залишивши шкідливі пункти Нацстратегії доходів лише на папері.
Наразі важливим є якнайшвидше перезавантаження БЕБ, ДМС, ДПС, Нацполіції з вирішальним голосом міжнародних експертів. Це потрібно задля покращення результативності та мінімізації корупційних ризиків при їх роботі.
