У появі параної, тобто порушення, при якому людина стає надмірно недовірливою і постійно підозрює, що їй хочуть завдати шкоди, «винна» конкретна частина головного мозку. Такого висновку дійшли вчені зі США, проаналізувавши дані людей і мавп.
Параної називають стан психіки, коли людина надмірно і ірраціонально підозріла, не довіряє стороннім. Він часто переконаний, що оточуючі мають намір його обдурити, або чекає, що вони завдадуть йому шкоди якимось іншим способом. Згідно з попередніми дослідженнями, параноя виникає, коли у людини порушується здатність формувати та коригувати переконання, аналізуючи дії та їх наслідки. Однак точний механізм, що призводить до цього стану, не зрозумілий.
Фахівці з Єльського університету в США вивчили наукові роботи, присвячені параної. Їх проводили кілька лабораторій на людях та макаках-резусах. Результати метааналізу опублікував журнал Cell Reports.
Вчені працювали з даними 20 самців мавп та 1225 осіб. Для деяких людей, які брали участь в експериментах, при цьому була характерна параноїдальна поведінка, а макак-резусів розділили на три групи: з пошкодженнями в магноцелюлярному медіодорсальному таламусі, з ураженнями в орбітофронтальній корі і без поразок (контрольна група).
У кожному з розглянутих досліджень людям і мавпам пропонували виконати те саме завдання: вибрати на екрані дію, яка, на їхню думку, призведе до винагороди. Чим меншою була ймовірність отримання нагороди, тим більше кліків потрібно. При цьому визначати, який шлях найуспішніший, людям і мавпам доводилося досвідченим шляхом, знову і знову пробуючи різні варіанти.
Після певної кількості спроб варіанти, що з найбільшою та найменшою ймовірністю ведуть до винагороди, без попередження змінювалися на екрані місцями. Учасникам потрібно було зорієнтуватися в умовах, що змінилися, знайти нову найкращу тактику.
Поразки в різних галузях мозку негативно вплинули на поведінку мавп, але цей вплив був різним. Макаки з травмою орбітофронтальної кори частіше вибирали одні й самі варіанти, навіть якщо не отримували винагороду. А мавпи з ушкодженнями в медіодорсальному таламусі постійно змінювали тактику — навіть у тих випадках, коли їм вдавалося знайти правильний шлях та отримати нагороду. Ймовірно, вони сприймали довкілля як особливо мінливе, припустили дослідники. Саме це було властиво людям із яскраво вираженими симптомами параної.
За словами авторів публікації, отримані результати дозволили краще зрозуміти, що відбувається в людському мозку при параної і яку роль грає медіодорсальний таламус. Вони також допоможуть вивчити та за необхідності скоригувати дію медикаментів, які застосовують, щоб полегшити стан пацієнтів з параної.
