Екологи відзначають зростання тривалості та серйозності гідрологічних посух у різних регіонах Землі за останні десятиліття. Для запобігання наслідкам таких кліматичних криз необхідні точні прогнози. З цією метою американські вчені змоделювали кілька варіантів розвитку посух до 2100 року.
Автори нового дослідження застосували сюжетний підхід для визначення найімовірнішого утворення посух у майбутньому. На відміну від класичних способів прогнозування змін клімату, він враховує фізичні процеси, що відбуваються на стику водної поверхні, суші та атмосфери.
Гідрологічна посуха виникає, коли запаси води в таких джерелах, як озера та водосховища, падають нижче за пороговий рівень, необхідний для підтримки життєдіяльності в регіоні.
«Ми використовуємо сюжетний підхід для оцінки трьох особливостей зміни клімату від посухи, які впливають на водні ресурси: збільшення частоти багаторічних посух, посилення тяжкості посух та сезонні зрушення у часі посухи у поєднанні зі змінами в поверхневому стоку дощової води», — зазначили вчені. своєї роботи.
В результаті дослідники виділили п’ять можливих сценаріїв виникнення посух у різних регіонах планети, які залежать від кількості викидів парникових газів в атмосферу. При високих рівнях викидів найбільше ймовірно, що поверхневий стік води скоротиться на 62%, а багаторічні посухи стануть помітно частіше.
Якщо викидів парникових газів стане трохи менше, ніж у першому варіанті, то частота посух, можливо, не зміниться, але їх інтенсивність зросте: переносити такі періоди людям, тваринам та рослинам стане набагато складніше.
За більш сприятливого сценарію змін у стоку води не передбачається, але зміняться сезонні зрушення нестачі вологи. Цей варіант найімовірніший для північних широт. У четвертому варіанті розвитку подій також немає змін у стоку поверхневої води, але посухи все одно стануть частішими, хоча відбуватимуться рідше, ніж при першому варіанті.
Найпозитивніший сценарій очікується, якщо людство значно скоротить викиди вуглекислого газу в атмосферу. Тоді стік дощової води на сушу буде більше, ніж зараз, проте час настання сезонних посух все ж таки зміниться. Результати цього дослідження дозволять передбачити зміни клімату Землі, отже, підготуватися до них чи спробувати запобігти, наприклад, знизивши кількість шкідливих викидів в атмосферу, воду і землю.
Зазначимо, що всі наведені вище сценарії сформульовані на основі моделювання, а не будь-яких емпіричних даних. Ті показують іншу картину: за період глобального потепління кількість та сила посух не змінилися. Щобільше, у минулому, у періоди такого ж високого рівня CO2, який прогнозують у 2100 році у разі максимальних викидів, гідрологічні посухи не спостерігалися. Навпаки, 120 тисяч років тому, коли було так само тепло, як буде наприкінці століття, площа прісноводних водойм у світі була набагато більшою. Наукову статтю опубліковано в журналі Advancing Earth and Space Science.
