Вкладники рахують прибутки, а бізнес готується до дорожчих кредитів
Інфляція в Україні на кінець року сягне 12,5%, а економіка, за оновленим прогнозом НБУ, скоротиться на 0,4%. Одна лише облікова ставка з цим не впорається: потрібні узгоджена бюджетна політика, стабільне зовнішнє фінансування та розширення виробничих потужностей.
Більш детально про наслідки рішення НБУ щодо облікової ставки в колонці члена ради НБУ Василя Фурмана для РБК-Україна.
Головне:
- Ставка зросла до 16,5%. НБУ реагує не лише на поточну інфляцію, а й на ризики її прискорення.
- Вкладники виграють. Гривневі депозити та облігації стають привабливішими, що допомагає зберегти купівельну спроможність заощаджень.
- Бізнесу буде складніше. Дорожчі кредити можуть відкласти проєкти з відновлення обладнання та енергетичної автономності, хоча доступність позик залежить і від воєнних ризиків.
- Висока інфляція шкодить не менше. Вона знецінює заощадження й ускладнює планування інвестицій, тож цінова стабільність є передумовою зростання.
29 жовтня Національний банк підвищив облікову ставку з 16% до 16,5% річних. Причина — посилення інфляційного тиску та погіршення інфляційних очікувань.
На перший погляд, рішення може здатися парадоксальним. Українська економіка переживає наслідки російських атак на виробництво, енергетику й логістику. Бізнес стикається з дефіцитом працівників і зростанням витрат, а перспективи економічного відновлення залишаються непевними.
Виникає закономірне запитання: чи не ризикуємо ми загальмувати економіку ще більше, підвищуючи вартість грошей?
На мою думку, головне завдання сьогодні — знайти баланс між двома критично важливими цілями: ціновою стабільністю та економічним зростанням. Адже Україні потрібні не просто нижча інфляція, а сильна економіка, здатна зростати навіть в умовах війни.
Інфляція: проблема не лише в попиті
Інфляція в Україні має комплексну природу. На неї впливають як внутрішній попит, так і обмеження пропозиції та зовнішні цінові шоки.
Подорожчання енергоресурсів і пального збільшує витрати виробників та перевізників. Російські атаки на підприємства й інфраструктуру обмежують виробничі можливості. Дефіцит робочої сили та необхідність забезпечувати енергетичну автономність додатково підвищують собівартість продукції.
Національний банк не може знизити світові ціни на нафту, відновити зруйновані підприємства чи усунути наслідки обстрілів. Але він має інструменти, щоб не допустити перетворення тимчасових цінових шоків на стійку інфляцію.
Особливо небезпечним є погіршення інфляційних очікувань. Коли бізнес і населення очікують подальшого подорожчання, це впливає на ціноутворення, зарплатні вимоги та споживчу поведінку. У результаті початковий шок може закріпитися в економіці надовго.
Саме тому центральний банк має реагувати не лише на поточну інфляцію, а й на ризики її подальшого прискорення.
Чому дорожчі гроші можуть бути необхідними
Облікова ставка впливає на вартість ресурсів у банківській системі, дохідність гривневих інструментів та фінансові рішення населення і бізнесу.
Підвищення ставки створює передумови для зростання привабливості гривневих депозитів та державних облігацій. Це допомагає підтримувати попит на гривню, стримувати надмірний попит на валюту та зменшувати ризики додаткового інфляційного тиску.
Для України це особливо важливо, адже валютний курс безпосередньо впливає на вартість імпортних товарів, пального, обладнання та комплектуючих.
Водночас ефект монетарної політики проявляється поступово. Підвищення ставки не означає автоматичного зниження цін наступного місяця. Його мета — створити умови для стабілізації очікувань і поступового повернення інфляції до цільового рівня.
За оновленим прогнозом НБУ, інфляція наприкінці 2026 року очікується на рівні 12,5%, у 2027 році — 7,3%, а повернення до цілі 5% прогнозується у 2028 році.
Водночас прогноз зростання реального ВВП на 2026 рік переглянуто з +1,8% до −0,4%.
Це складна комбінація ризиків: інфляція залишається високою, а економіка зазнає значного негативного впливу війни.
Ціна боротьби з інфляцією: що відчують бізнес і громадяни
У монетарної політики є й інший бік. Жорсткіші фінансові умови можуть стримувати зниження ставок за кредитами та ускладнювати фінансування інвестицій.
Для вкладників підвищення облікової ставки створює передумови для зростання дохідності гривневих депозитів. Це важливо для збереження купівельної спроможності заощаджень.
Для бізнесу ситуація складніша. Українські підприємства сьогодні потребують коштів для відновлення обладнання, інвестицій в енергетичну автономність, автоматизацію та розширення виробництва. Якщо кредитування надмірно дороге, частина таких проєктів може бути відкладена.
Проте було б неправильно пояснювати всі проблеми кредитування лише рівнем облікової ставки. На доступність позик впливають також воєнні ризики, платоспроможність позичальників, якість застави та перспективи майбутніх доходів.
Тому завдання полягає не в тому, щоб будь-якою ціною зробити кредити дешевшими, а в тому, щоб забезпечити фінансування життєздатних підприємств та інвестицій, які створюють додану вартість і робочі місця.
Водночас не можна забувати: висока інфляція також шкодить бізнесу. Вона робить витрати менш передбачуваними, знецінює заощадження та ускладнює планування інвестицій. Отже, цінова стабільність — не перешкода для економічного зростання, а одна з його необхідних передумов.
Чому НБУ не може самостійно вирішити проблему
Боротьба з інфляцією не може бути виключно завданням центрального банку.
Важлива узгодженість монетарної та бюджетної політики. Якщо державні видатки створюють додатковий попит, який економіка не здатна задовольнити через обмежені виробничі можливості, інфляційний тиск посилюється.
Не менш важливими є ритмічність міжнародного фінансування, відновлення енергетики, розвиток логістики та підтримка експорту.
Україні потрібна політика, яка одночасно забезпечує макрофінансову стабільність і збільшує виробничі можливості країни. Це означає інвестиції в переробну промисловість, енергетичну стійкість, технології, людський капітал і продуктивність праці.
Саме розширення внутрішньої пропозиції товарів і послуг у середньостроковій перспективі допоможе зменшити структурні обмеження, які підтримують інфляцію.
Головне — не втратити баланс
Підвищення облікової ставки до 16,5% свідчить про серйозність інфляційних ризиків. Але воно не означає, що подальша монетарна політика обов’язково рухатиметься лише в напрямку посилення.
Наступні рішення мають залежати від фактичної динаміки інфляції, очікувань населення та бізнесу, стану валютного ринку, кредитування й економічної активності.
Національний банк має зберігати довіру до гривні, але водночас уважно оцінювати вплив своїх рішень на фінансування економіки.
Україні потрібна не просто нижча інфляція. Нам потрібна економіка, яка здатна зростати без постійного відтворення інфляційних дисбалансів.
Цінова стабільність захищає доходи громадян і створює передумови для інвестицій. Економічне зростання потребує доступного фінансування, конкурентного бізнес середовища, сучасного виробництва та підвищення продуктивності праці.
Тому справжній критерій успіху економічної політики — не сама облікова ставка і не один показник інфляції. Це здатність України одночасно зберігати фінансову стійкість, відновлювати виробництво та підвищувати добробут громадян.
