Щоб поставити звичайний паркан навколо приватної чи дачної ділянки, українцям не потрібні ані дозвіл, ані будівельний паспорт. Але ця свобода має зворотний бік: за будь-яке порушення відповідає сам власник, і помилка з висотою чи межею може коштувати штрафу або судової тяганини з сусідом.
Як передає "Хвиля", про це розповіла журналістка видання "На пенсії" Ірина Полякова.
Паркан не потребує дозволів і не здається в експлуатацію, як будинок, – це встановлено постановою Кабміну № 406 від 7 червня 2017 року. Проте журналістка звертає увагу на пастку, про яку мало хто попереджає.
"Раз держава зняла з себе дозвільний контроль, вона заодно зняла з себе й відповідальність. Тобто тепер, якщо щось зроблено не так, винні не чиновники, які недогледіли, а особисто ви", – пояснила Полякова.
Головне правило стосується висоти. Між двома дворами паркан може бути не вищим за два метри, з боку вулиці – до двох з половиною метрів. Глухий паркан закон прямо не забороняє, але він не повинен залишати сусідню ділянку без сонця і провітрювання.
"Якщо ваш суцільний двометровий паркан перетворить сусідський город на вічну тінь, де не зможе пройти повітря, у сусіда з'являється законна підстава тягнути вас до суду. Тому глухий паркан між дворами – це завжди питання домовленості, а не просто вашого бажання", – наголосила вона.
Колючий дріт, бите скло на верхівці чи електропаркан регулюють державні будівельні норми, і прямої заборони на них немає. Електропаркан дозволений, але лише сертифікований, а не зібраний із того, що знайшлося в гаражі. З колючкою і склом ризик інший.
"Якщо на вашому дроті чи склі поранилася дитина, сусід чи навіть його собака, це вже Кримінальний кодекс, і є великий шанс, що відповідати доведеться по-справжньому", – попередила журналістка.
Найсерйозніше порушення – винести паркан за межу своєї ділянки або за червону лінію. Колись на це дивилися крізь пальці, але тепер межі перевіряють через супутник.
"Якщо ваш паркан виліз на спільну землю хоч на 10 см, система це бачить, і штраф може прилетіти легко, навіть без приїзду інспектора", – сказала Полякова.
Коли паркан заліз на тротуар чи вулицю, найімовірніше, йтиметься про порушення правил благоустрою – це штраф від 340 до 1360 гривень. За самовільне зайняття землі звичайним громадянам загрожує від 170 до 850 гривень.
Найбільше суперечок виникає через паркан рівно на межі. Якщо сусіди домовилися і поставили його разом, це спільна споруда: доглядати й лагодити її обидва власники мають порівну, а самовільно знести, поки інший проти, сусід не може. Якщо згоди не було, паркан разом зі стовпчиками і фундаментом треба ставити повністю на своїй землі – тоді він належить лише вам.
Закон ділить порівну лише витрати на саму межу – межові знаки та найпростішу сітку. Розкішну огорожу з кованими візерунками за рахунок сусіда не збудувати.
"Якщо вам захотілося дорогу огорожу, а сусід цим якось не горить, змусити його доплатити за необхідну вам красу не вийде навіть через суд", – зазначила журналістка. Тому домовленість про спільний паркан радять закріпити на папері – з підписами і кошторисом.
Від межі треба відступати не лише парканом. За нормами, житловий будинок має стояти не ближче ніж за три метри до межі, сарай – хоча б за метр, кущі – за метр, дерева – від чотирьох до шести метрів залежно від крони. Якщо сусідська споруда чи посадка затінила ваш город, це може бути порушенням норм, і з ним можна боротися.
Якщо ж сусід потихеньку посунув паркан і забрав смугу вашої землі, довести це можна лише одним способом – викликати землевпорядника і замовити винесення меж у натуру. Інженер звірить координати з кадастром і складе офіційний акт, який стане головним доказом.
З цим актом можна йти до комісії місцевої ради чи громади, яка розглядає сусідські спори про межі, до Держгеокадастру, що фіксує самовільне зайняття землі та штрафує, і до суду. Примусити сусіда прибрати чи перенести паркан може тільки суд – навіть голова сільради такого права не має. Поліцію варто викликати, коли дійшло до бійки, погроз чи руйнування майна.
Зносити чужий паркан самотужки не можна навіть тоді, коли він стоїть на вашій землі. Це вже самоправство, а за знищення огорожі доведеться відповідати за статтями 194 та 356 Кримінального кодексу.
"І ви легко з потерпілого станете обвинуваченим. Тому, уважно: зносити чужий паркан має право лише виконавча служба й лише за рішенням суду. Як би вам не кортіло швидко відновити справедливість", – підкреслила Полякова.
Щоб уникнути таких історій, винесення меж у натуру радять замовити ще до того, як копати ямки під стовпчики. Для звичайної присадибної ділянки ця послуга коштує орієнтовно від 2,5 до 3,5 тисячі гривень залежно від кількості поворотних точок, площі та терміновості.
Ще один поширений міф – нібито без підпису сусіда на акті погодження меж нічого не можна поставити чи оформити. Насправді сусіда достатньо належно повідомити, наприклад рекомендованим листом. Якщо він не прийшов, землевпорядник фіксує це в акті, і роботи тривають.
Якщо ж документів на межу ніколи не було, її встановлюють за тим, як ділянками фактично користувалися роками, – за старим парканом, канавою чи стежкою. А коли розібратися неможливо, спірну смугу ділять між сусідами порівну.
"Найкращий паркан той, через який ви спокійно розмовляєте та передаєте один одному пиріжки з вишнями, а не судитесь роками", – підсумувала журналістка.
Раніше "Хвиля" розповідала, на якій відстані від сусідської ділянки можна ставити сарай. Також ми писали, чим загрожує спалювання листя у дворі і чому високий паркан більше не рятує від штрафу.