Міністр Тарас Висоцький назвав умову для справедливого розподілу збитків
Російські атаки на складську інфраструктуру створюють окрему проблему для виробників і торгівельних мереж. Йдеться не лише про фізичне знищення об'єктів, а й про питання того, хто та в якій частині має рахувати завдані збитки. У Мінагрополітики вважають, що універсальної формули для цього бути не може.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Інтерфакс-Україна.
Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький заявив, що збитки від знищення складської інфраструктури внаслідок російських атак мають розподілятися між виробниками та ритейлерами за індивідуальним і справедливим підходом.
За його словами, застосовувати єдину модель для всіх випадків неправильно. Зокрема, міністр вважає недоцільним автоматично встановлювати пропорцію 50/50 або покладати на одну зі сторін 100% збитків.
"Має бути індивідуальний, справедливий підхід до розподілу збитків. Це не може бути лінійна модель. Це не може бути 100%, не може бути 50% на 50%, тому що в різних видах продуктів різна частка собівартості та прибутковості, яка закладалася на кожному з ланцюгів постачання", – сказав Висоцький.
Від чого залежатиме розподіл
Міністр зазначив, що в кожному конкретному випадку потрібно враховувати постачальника, торгівельну мережу, сегмент продукції та особливості логістики.
Зокрема, значення матиме етап, на якому продукція передається між учасниками ланцюга постачання. Також пропонується враховувати частку прибутку та маржу конкретного виду продукції.
Водночас Мінагрополітики не має доступу до двосторонніх господарських договорів між виробниками та постачальниками. Тому міністерство не може коментувати умови розподілу збитків у конкретних ситуаціях.
Питання можуть врегулювати законодавчо
За словами Висоцького, відповідні законодавчі зміни можуть бути врегульовані окремим законопроєктом. Документ уже пройшов перше читання у профільному парламентському комітеті, а Мінагрополітики системно виступає за його підтримку та працює над відповідними уточненнями.
Поки що одним із механізмів фіксації завданої шкоди залишається реєстрація збитків у міжнародному Реєстрі збитків, завданих агресією РФ проти України.
"Наразі інструмент – це фіксація і реєстрація у міжнародному реєстрі збитків. Його ціль – зафіксувати й потім відповідні збитки тим чи іншим способом покрити", – зазначив міністр.
Що може стати довгостроковим рішенням
Висоцький назвав довгостроковим рішенням проблему компенсації збитків національну систему страхування воєнних ризиків. Над її запуском працює Міністерство економіки.
За задумом, страхування дозволить покривати завдані війною збитки без необхідності щоразу визначати, хто саме з учасників ланцюга постачання має їх компенсувати.
Контекст заяви
Як відомо, російські окупанти методично б'ють по продовольчих складах українських ритейлерів. Під атаки потрапили, зокрема, логістичні центри, склади та виробничі підприємства. Одних із найбільших втрат зазнали ''Епіцентр'', Rozetka, також ''Нова пошта'', ''Сільпо'', Novus, Liqui Moly, Puma та Intertop.
Українські ритейлери почали перебудовувати систему зберігання та доставки товарів, переходячи на мережу невеликих складів. Це особливо впливає на охолоджену продукцію: витрати на її транспортування зросли приблизно на 35–50%.
Фонд держмайна також почав шукати склади для бізнесу. Формально, площ складів, які потенційно може використати постраждалий бізнес – дуже багато, це кілька сотень тисяч квадратних метрів.
