Кремль перебудував внутрішню безпеку під полювання на шпигунів – і саме це поступово вимикає здатність російської держави керувати країною. Чиновники бояться доповідати про проблеми, відомства ховають статистику, а бізнес не наважується пропонувати рішення, щоб не потрапити під підозру.
Як передає "Хвиля", про це пишуть Андрій Солдатов та Ірина Бороган у колонці для Foreign Affairs.
Перші два десятиліття правління Путіна держбезпека будувалася навколо боротьби з тероризмом та екстремізмом. Війни в Чечні подавали як "контртерористичну операцію", а політичних опонентів – від Березовського й Ходорковського до Навального та його організації – записували в терористи або їхні пособники.
Із затягуванням війни проти України ФСБ переключилася з терористів на шпигунів. Автори пояснюють: іноземні агенти потенційно всюди, тож контррозвідувальна логіка дала службі привід залізти і в приватні компанії, і в державні інституції, і в життя звичайних росіян. Саму тактику вигадувати не довелося – її відпрацювали ще за радянських часів.
Масштаб видно по судовій статистиці. До вторгнення в Росії розглядали 10-15 справ про держзраду на рік. За даними ООН, які наводять Солдатов і Бороган, у 2023 році за статтею про держзраду винесли 167 вироків, у 2024-му – 361, а за перше півріччя 2025-го – 232. Правозахисний проєкт "Первый отдел" нарахував 143 справи про держбезпеку за перший квартал 2026 року проти 125 роком раніше. У березні суди поставили рекорд – 48 вироків, більше ніж один на день. Середній термін за держзраду – 15 років і 5 місяців.
Під ударом опинилися й самі чиновники. Затримання пройшли в міністерствах цифрового розвитку, оборони, енергетики, науки й освіти, промисловості, внутрішніх справ, транспорту, культури та надзвичайних ситуацій, а також у мерії Москви. Показовий випадок – заступник міністра цифрового розвитку Максим Паршин, який курував програму імпортозаміщення, критично важливу для війни, і мав добрі стосунки з міністром оборони Андрієм Бєлоусовим. Його затримали в липні 2023 року, а у 2025-му суд дав дев'ять років колонії за обвинуваченням у хабарі, яке автори називають сумнівним.
Далі почалося те, чого в Кремлі не планували. Держава спирається вже не на правові норми, а на закриті оцінки ФСБ – і всі, хто може під них потрапити, замовкли.
"Чиновники перестають повідомляти про проблеми, доки ті не переростуть у кризу. Регіональна влада уникає ініціативи, якщо немає прямого наказу. Науковці, статистичні відомства й бізнес приховують інформацію, яка може привернути увагу перевіряльників", – пишуть Солдатов і Бороган.
30 липня департамент ФСБ з контррозвідувального забезпечення промисловості затримав заступника гендиректора та двох топменеджерів "Газпром энергохолдинга" – найбільшого оператора електро- і теплогенерації в Росії з 80 електростанціями. Формально йдеться про хабарі, фактично – про сигнал усій нафтогазовій галузі.
Паралельно зникає статистика. Росстат припинив публікувати демографічні дані, а цьогоріч – ще й зарплати чиновників, учителів і лікарів, витрати росіян на комуналку та дані про доходи домогосподарств. Так само вчинили щонайменше 14 інших відомств: Генпрокуратура не оновлює кримінальну статистику, казначейство сховало деталі бюджету, центробанк обмежив дані про резерви. Декларації про доходи посадовців зникли зовсім.
До чого це призводить, автори показують на прикладі Криму. Місцеві журналісти повідомляли, що влітку пальне було в наявності лише на 1-2% заправок. Тим часом Путін у середині липня запевняв кримчан, що для півострова створюють "захищену систему" постачання, до якої "ворогові буде справді важко дотягнутися". Жодних доказів існування такої системи немає – схоже, Путіну просто не доповіли реальну картину.
Схожа історія з технологіями. Росія має гострий дефіцит хмарних потужностей і дата-центрів, але інвестори бояться пропонувати рішення на західних технологіях. У червні 2026 року ФСБ звинуватила американську Cloudflare у роботі на розвідку США – і це заморозило всю телеком-галузь.
"Руйнуючи зворотний зв'язок, якого потребує будь-який стабільний уряд – навіть найавторитарніший, – путінський режим дедалі гірше розуміє реальний стан Росії. І в довгій перспективі це може зробити Путіна набагато вразливішим до справжньої політичної кризи", – підсумовують автори.
Раніше "Хвиля" писала, що російські еліти бояться ФСБ, яка вийшла з-під контролю. Також ми розповідали, до чого Путін може докрутити гайки всередині країни.