Російський бюджет дедалі важче витримує війну, і Кремль усе частіше закриває діри дорогими внутрішніми позиками. За підрахунками Bloomberg Economics, упродовж наступного десятиліття РФ заплатить щонайменше 15% ВВП лише на обслуговування боргу – це приблизно стільки ж, скільки становить увесь її нинішній державний борг.
Як передає "Хвиля", про це пише Bloomberg.
Іноземні джерела фінансування майже повністю перекрили санкції, тож гроші на війну Москва шукає всередині країни. Витрати на оборону цьогоріч можуть виявитися на 4-5 трлн рублів (55-69 млрд доларів) більшими, ніж закладали в бюджет, – майже на 40% вище за план.
Дефіцит бюджету за перші п'ять місяців року вже сягнув 6 трлн рублів, або 2,6% ВВП. Це на 60% перевищує ціль, закладену на весь 2026 рік. Стелю держборгу в 37,4 трлн рублів уряд також уже вибрав повністю.
Мінфін намагається звузити дефіцит за рахунок резервів і скорочення інших видатків, але до кінця року державі все одно доведеться позичити ще 2-3 трлн рублів.
Вартість обслуговування боргу подвоїлася від початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року: центробанк підняв ставку до рекорду, щоб охолодити перегріту економіку. У 2021-му на виплати за боргами йшло близько 4,5% витрат бюджету, тепер – майже 9%, або 4 трлн рублів. Це п'ята за обсягом стаття після оборони, нацбезпеки, соцполітики та економіки.
"За нинішніх ставок внутрішній борг доволі дорогий", – сказав інвестиційний директор московської Astra Asset Management Дмитро Полєвой. За його словами, зростання боргового тягаря обмежує можливості маневру за іншими статтями, які Мінфін намагається оптимізувати.
Сам Володимир Путін любить наголошувати, що держборг РФ – один із найнижчих серед країн G20. На економічному форумі в Санкт-Петербурзі цього місяця він порівняв російські 16,5% ВВП із боргами Греції (146%), Італії (137%) та Франції (116%) і назвав ситуацію "просто непорівнянною".
Та минулого тижня депутати Держдуми поспіхом ухвалили закон, який дозволяє уряду позичати понад встановлену бюджетом стелю. "Цей законопроєкт украй потрібен", – заявив голова бюджетного комітету Андрій Макаров.
Навіть після зниження ключової ставки з 21% до 14,5% дохідність довгих держоблігацій тримається біля 15% – удвічі вище, ніж у 2017-2019 роках. Інвестори вимагають більшої премії за ризик.
Зовнішній борг РФ тим часом скорочується: облігації гасяться за графіком, а санкції фактично відрізали Москву від міжнародних ринків капіталу. За словами економістки Finam Ольги Беленької, можливостей рефінансування практично немає.
Аби наростити запозичення, центробанк і державні банки використовують схему репо: банки купують ОФЗ, а потім закладають їх у центробанку в обмін на ліквідність. Замість кредитувати реальну економіку, банки спрямовують гроші в держпапери – і це гальмує невійськові сектори.
"У якийсь момент це доведеться зупинити", – сказав економіст і колишній високопосадовець центробанку Олег Вьюгін. "Інакше підсумкова ціна згортання може виявитися дуже високою".