Вчені Колумбійського університету відредагували ДНК ранніх людських ембріонів з небаченою раніше точністю. Це досягнення може відкрити шлях до народження дітей із заздалегідь заданими характеристиками – і вже загострило давню суперечку про межі втручання в людську природу.
Як передає "Хвиля", про це повідомляє The New York Times.
Команда генетика Дітера Еглі використала технологію редагування основ (base editing). Вона дозволяє замінювати окремі "літери" в послідовності ДНК без руйнівних пошкоджень, які часто спричиняє старіший метод CRISPR. Дослідження вже опубліковане онлайн і зараз проходить рецензування в науковому журналі.
"Як науковець, ти можеш надати дані для обговорення, але далі, по суті, зупиняєшся і передаєш слово іншим", – сказав Еглі, закликавши до публічної дискусії про плюси й мінуси зміни ембріональної ДНК.
Раніше, у 2020 році, Еглі з колегами перевірили, як CRISPR поводиться в людських ембріонах. Тоді частина ембріонів втратила довгі ділянки ДНК, а деякі – цілу хромосому. "Це мало абсолютно катастрофічні наслідки", – визнав науковець. Скандальну славу методу додав і китайський дослідник Хе Цзянькуй, який у 2018 році змінив ДНК ембріонів, з яких народилися діти, і відсидів за це три роки у в'язниці.
У новому експерименті дослідники змінювали два гени: PCSK9, мутації якого підвищують рівень "поганого" холестерину і ризик хвороб серця, та HBG, що керує виробленням гемоглобіну в плода. Редактори основ вводили в запліднені яйцеклітини та двоклітинні ембріони, передані донорами. Масштабних пошкоджень, характерних для CRISPR, цього разу не виявили, а в частині дослідів вдалося одночасно змінити обидва гени в одному ембріоні.
Втім, метод не бездоганний. Іноді молекули не знаходили цільову ділянку ДНК, тож частина клітин зберігала початкову версію гена. Такі ембріони стають генетичною мозаїкою, що могло б призвести до медичних проблем у разі народження дитини. "Ми не кажемо, що це завтра використовуватимуть у клініках", – наголосив Еглі.
Реакція фахівців розділилася. Репродуктологиня Пола Амато назвала метод перспективним, а біоетикиня Ана Ілтіс попередила, що частина шкідливих ефектів може проявитися лише після народження. Наступний етап досліджень фінансуватиме компанія Nucleus Genomics, яка тестує ембріони при ЕКЗ і вже звинувачувалася критиками в просуванні "біотехнологічної євгеніки" після реклами в нью-йоркському метро із закликом "народити найкращу дитину".
Генетик Федір Урнов з Каліфорнійського університету в Берклі вважає такий шлях невиправдано ризикованим порівняно зі звичним скринінгом ембріонів. "Робити те, що ми безпечно й ефективно зробили 15 мільйонів разів з 1978 року, чи пробувати те, ризики чого ніколи не вдасться повністю усунути?" – запитав він. На його думку, відпрацьована технологія стане інструкцією для охочих "покращувати" дітей далеко за етичною межею.
Сам Еглі визнає, що можливості методу обмежені: що більше генів намагатися переписати в одному ембріоні, то вищий ризик невдачі. "Думаю, можна поєднати три-чотири, може навіть п'ять, але межа існує. Де саме вона – ще належить з'ясувати", – підсумував він.