Росія пішла на новий виток ескалації та відкритих погроз через очевидний глухий кут власного початкового плану, розуміючи, що не здатна домогтися швидкої капітуляції України на полі бою, а затяжна війна занадто дорого обходиться самому Кремлю.
Додатковим тригером для паніки в Москві стало посилення західної військової допомоги, включаючи передачу далекобійної зброї та обговорення ударів углиб російської території, пояснив політичний аналітик Юрій Романенко.
"Погрози Кремля – це не вияв сили, а класичний шантаж загнаного в кут гравця, який намагається виставити для Заходу нові "червоні лінії". Вони панічно бояться втратити ініціативу, тому вмикають ядерну риторику щоразу, коли на фронті або в економіці у них починає сипатися ґрунт під ногами", – пояснив причини такої поведінки експерт.
Підвищуючи градус агресії, Москва переслідує одразу кілька прагматичних цілей.
Головна з них – зірвати або хоча б уповільнити ключові поставки високотехнологічного озброєння для ЗСУ, залякавши західних політиків і суспільство примарою глобального конфлікту. Крім того, Кремлю життєво важливо підтримувати градус ура-патріотизму всередині самої Росії на тлі жорстких санкцій і величезних втрат, демонструючи населенню образ сильного і безкомпромісного керівництва.
Уся ця хвиля російських погроз закінчиться неминучим і жорстким зіткненням Кремля з реальністю. Москва не наважиться на глобальний ядерний конфлікт, оскільки це означатиме моментальне і гарантоване знищення самого режиму.
Ситуація остаточно перейде у фазу максимального виснаження обох сторін, де фінал протистояння вирішиться не ядерними ударами, а тим, чия система управління виявиться стійкішою до внутрішньої кризи.
Для Росії ця історія завершиться глибоким системним обвалом, щойно повністю вичерпаються накопичені фінансові резерви та радянські запаси техніки на складах, що змусить Кремль піти назад і шукати шляхи для реальних переговорів.
Дивіться відео "Навіщо Путін грає в ракетну ескалацію з Україною: удари по Києву і що буде далі":